Богородчанська громада — одна з 12 на Прикарпатті з високим рівнем фінансово-економічної спроможності. Голова громади Ростислав Заремба розповів про бюджет, виклики війни, плани на ветеранський простір і цифровий сервіс для сплати податків. Про це пише Галка з престуру, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України спільно з Богородчанською селищною радою.

Громада в цифрах Богородчанська територіальна громада створена у листопаді 2020 року. До її складу входять селище Богородчани та 16 сіл, загальна площа — 257 кв. км, населення — понад 28 000 мешканців.

Бюджет на 2026 рік — 369,4 мільйона гривень. У громаді функціонують: 13 закладів загальної середньої освіти, 9 дошкільних закладів, 2 позашкільні заклади, музична школа, інклюзивно-ресурсний центр, 15 клубів, бібліотека з 14 філіями, лікарня на 250 ліжок, 5 амбулаторій сімейної медицини, 8 фельдшерсько-акушерських пунктів і 5 комунальних підприємств.

No Caption No Caption Фінанси: 60% — власні Головна гордість Заремби — фінансова самодостатність. 60% доходів бюджету — власні надходження громади. За рейтингом Мінфіну, Богородчанська громада входить до 12 із 62 громад Прикарпаття з високим рівнем фінансово-економічної спроможності.

«Ми послідовно нарощуємо власні доходи, вдосконалюємо адміністрування місцевих податків, ефективно використовуємо земельні ресурси. Це дозволяє зменшувати залежність від державних дотацій», — сказав він. Щороку бюджет зростає на 10–12%.

Місцеві податки і збори складають 33% від надходжень — це результат активної роботи, а не очікування трансферів із Києва. No Caption No Caption No Caption Для полегшення сплати податків громада запровадила власний цифровий сервіс. Через портал можна перевірити заборгованість за ПІБ без реєстрації, отримати актуальну інформацію і одразу сплатити через Apple Pay, Google Pay або банківську картку.

Старости теж мають доступ до аналітики і можуть надсилати нагадування мешканцям через Viber, WhatsApp, SMS або Приват24. Економіка: газ, меблі і молоко Третину доходів бюджету формують підприємства нафтогазового комплексу, але громада свідомо працює над диверсифікацією. На території громади активно розвивається приватний бізнес: деревообробка, молочна промисловість, виробництво меблів.

Зокрема, підприємство «Гойдалка» виготовляє дитячі меблі, ФРОП — сучасні офісні меблі та меблі для готелів і ресторанів. Також розвивається сільське господарство: виробництво молока, м’яса, меду та трав’яного чаю. У громаді навіть є молокомат — автомат зі свіжим молоком, де можна розрахуватися готівкою або карткою.

No Caption No Caption Витрати війни: 100 мільйонів з бюджету За роки повномасштабного вторгнення громада витратила понад 71 мільйон гривень на пряму підтримку, пов’язану з воєнним станом: допомога сім’ям військових, підтримка ВПО, облаштування шелтерів. З урахуванням військового фонду — близько 100 мільйонів гривень. «За ці гроші ми могли б відремонтувати всі критичні ділянки доріг у громаді.

Але так склалися обставини», — визнає Заремба. Громада прийняла близько 3 000 внутрішньо переміщених осіб — це 10% населення. Два шелтери в селах Саджава та Жураки капітально відремонтовані та повністю облаштовані.

Ветеранська політика: простір у Старуні чекає фінансування Одна з найболючіших тем для голови — ветеранський реабілітаційний центр у селі Старуня. Громада викупила приміщення площею 1600 кв. м, розробила проєкт, витратила понад 1,5 мільйона гривень на проєктно-кошторисну документацію.

Проєкт передбачає кімнати для проживання, спортивний зал, сауни, басейн, актовий зал із укриттям та їдальню. Ветерани і члени їхніх сімей могли б перебувати там по 10 днів — поступово реінтегруватися до мирного життя. Але державного фінансування немає.

Натомість держава вирішила будувати великий ветеранський центр у Франківську. «Ми вважали, що цей проєкт був би ідеальним для всієї області. Але поки що нас не підтримали», — сказав Заремба.

Поки великий центр чекає, громада за власні кошти — 2,7 мільйона гривень — облаштовує спортивно-реабілітаційний зал для ветеранів з інвалідністю в приміщенні «BogoХабу». Цього року він точно відкриється.

No Caption No Caption No Caption No Caption No Caption No Caption No Caption No Caption No Caption Системні проблеми: держава ухвалює рішення без грошей Виконавчий директор регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук окреслив головну системну проблему — рішення центральної влади, які не підкріплені фінансуванням. Наприкінці грудня 2025 року уряд підвищив зарплати педагогам дошкільної та позашкільної освіти — але грошей із державного бюджету не дав. Для Богородчанської громади це додаткові 3,5 мільйона гривень, яких у бюджеті не було.

По всій Прикарпатській області — понад 250 мільйонів, по Україні — близько 42 мільярдів. «80% територіальних громад України не мають ресурсів для повного виконання цієї постанови до кінця року», — заявив Стефанчук. No Caption No Caption Ще одна проблема — постанова Кабміну № 400 від березня 2026 року про шкільне харчування.

Вимоги щодо розподілу витрат між продуктами та послугами ускладнюють роботу з постачальниками, які починають сприймати громади як ненадійних партнерів. «Рішення правильні і демократичні. Але коли їх приймають без фінансування і без комунікації з громадами — програє людина, яка має отримати послугу», — підсумував Стефанчук.

Читайте також: