У травні цього року минає 75 років з того часу, як у селищі Товсте на Заліщанщині каральні органи знищили криївку крайового проводу ОУН «Поділля». Чотири герої, які організували підпільну друкарню, віддали життя за ідею незалежної України, продовжуючи боротьбу навіть на останньому етапі збройного спротиву.

Історія почалася напередодні великої депортації українців із Закерзоння. У хаті Івана та Марії Мотичків сховалися чотири повстанці: Василь Мельник, Василь Вінтонів, юнак «Славко» та Мирослав Гук. Саме вони організували підпільну друкарню, яка стала структурною одиницею крайового проводу. Навесні 1948 року вони облаштували криївку під хатою, де друкували листівки, журнали «До Волі» та сатиричний «Хрін».

Найінтенсивніше друкарня діяла у 1949 році, але хто видав схрон, так і залишилося невідомим. 7 травня 1951 року до Товстого прибули кадебісти з Чорткова. Начальник відділу боротьби з «бандитизмом» капітан Шалигін, маючи точний план, відкрив криївку. Коли підпільників знайшли, вони лежали біля входу, обнявши один одного, і відспівали гімн, після чого пролунали три постріли.

У криївці було знайдено чотири друкарські машинки, 15 кг шрифту, близько 80 тисяч примірників листівок, радіоприймач та зброю. Керівника друкарні Мирослава Гука заарештували ще в квітні 1951 року і розстріляли 14 березня 1952 року. Родину Мотичків засудили до 25 років таборів суворого режиму, а їхніх дітей розкидали по таборам у Омську, Мордовії та Казахстані.

Пам'ять про героїв вшановують щороку. 20 червня 2005 року громада селища Товсте, об'єднавшись із представниками УГКЦ та УПЦ, вирушила до могили борців за волю України. На могилі відбувся молебень, виступи громадських діячів та виконання Державного Гімну. Учні школи читали патріотичні вірші, а громада побудувала в школі меморіальну криївку.

Історія підпільників друкарні в Товстому залишається прикладом високої свідомості та патріотизму. Їхній подвиг нагадує нам про ціну, яку заплатили наші предки за майбутнє України, і закликає берегти пам'ять про тих, хто боролись до кінця.