Реформована поліція виявилася нездатною виконувати потрібні функції Начальник патрульних Євгеній Жуков іде, але не всі патрульні слідом за ним «Моя Київщина» свідомо взяла паузу після трагедії, яка сталася на столичній Деміївці 18 квітня, коли військовий пенсіонер-«ватник» Дмитро Васильченков розстрілював людей, а патрульні поліцейські, як зайці, втекли з місця події.

Наші журналісти, аби не вдаватися до емоцій по гарячих слідах, вирішили простежити, як поліціянти «відмазуються» від епічного зашквару, хто їм у цьому допомагає та хто просто піариться на людській біді. Перебіг теракту відомий, тому переказувати резону немає. Хіба коротко: уродженець Москви, колишній житель Бахмута, військовий відставник Васильченков посварився з сусідом, начебто вистрілив у нього із зареєстрованої пневматичної зброї, потім підпалив власну квартиру і пішов стріляти всіх наліво і направо.

По дорозі захопив заручників у супермаркеті «Велмарт», що у мажорному ЖК «Парк Авеню». Загинуло семеро людей, понад десяток отримали поранення. Патрульні, яких викликали на побутовий конфлікт Васильченкова із сусідом (за версією Нацполу), побачивши злочинця, який розстрілює людей, просто втекли.

Що шокувало українців не менше за сам теракт. Але тут історія не закінчилася, а стала медійним серіалом, в якому для патрульних може бути навіть геппі-енд. Не для тих, які втекли, тих точно звільнять, а для тих, що лишаться.

Серія перша: нардепи викликали керівника патрульних Жукова для пояснень, але не на понеділок 20 квітня, коли тема у всіх на слуху, а на 29 квітня. У народних обранців свій графік, але це та подія, яка вимагає дуже оперативної реакції. Яку і продемонстрував Жуков, - він просто пішов у відставку.

Точніше, не зовсім просто, а під супровід похвали від експертів та політиків, які згадували героїчне минуле «кіборга», забувши, що він очолює патрульну поліцію з 2015 року. Тобто, те, що його підопічні тікають від злочинця замість затримання або ліквідації – провина керівника. Серія друга: парламент попри відставку Жукова все ж хоче його заслухати, не змінюючи дату.

Він, керівник Нацполу Іван Вигівський, глава МВС Ігор Клименко та ціла армія блогерів і експертів включаються в кампанію з відмивання мундирів. Кампанія технологічно грамотна, видно, що працюють фахівці. Медіа-план розписаний не поденно, а погодинно.

Інформаційний простір насичується новими деталями і подробицями. У цій серії – пояснення, що патрульні їхали на побутовий конфлікт і не були готові до такого повороту, що вони не кинули пораненого хлопчика, а побігли до свого авто по аптечку для надання допомоги. І взагалі, один із патрульних – новачок, недавно на службі Третя серія: керівництво МВС жорстко бомблять критикою лідери громадської думки, її потрібно гасити.

Двох переляканих патрульних уже не захищають, їхнім кар’єрам все одно кінець, тому переключаються на захист керівництва. Жуков у цій технологічній рамці – молодець, взяв на себе провину і пішов у відставку, а інші – викручуються. Але проблема в тому, що герой АТО із позивним «Маршал» уже далеко не той позитивний персонаж, а ланка поліцейської системи.

Яка його повністю «всмоктала». Четверта серія: президент Володимир Зеленський вимагає перевірки всієї вертикалі патрульки, а це для неї – катастрофа. «Моя Київщина» розповідала про «подвиги» патрульних у пристоличному регіоні і не тільки.

Наш висновок – ця структура МВС має пройти очищення та перезавантаження, оскільки вітрина реформи силовиків для наших західних партнерів давно порепалася. Читайте більше – 10 років імітації та скандалів: чому патрульну поліцію треба перезапустити Що ж відбувається після розпорядження президента? Медіа-кампанія з відбілювання патрульної поліції триває.

Її керівництво розповідає, що співробітники проходять підготовку, стрільби і таке інше, просто стався прикрий випадок втечі двох поліцейських і це не привід перекладати відповідальність на всіх патрульних. Справді, серед них вистачає фахових людей, які б у тій ситуації не втікали. Але мовиться не про них, а про глибоку кризу поліцейської структури, створеної майже 11 років тому.

П’ята серія: хвиля закликів відправити поліцейських на фронт та відповідь на неї – а хто ж тоді захищатиме цивільне населення. Відразу наголосимо: обидві сторони – неправі. По-перше, замість відправляти всіх поліцейських на фронт, їм треба влаштувати переатестацію.

Вони проходять внутрішні навчання, але цього вочевидь замало, потрібно, щоб ці люди пройшли як мінімум БЗВП. Тобто, відчули різницю, як готують їх, і як готують військових. По-друге, має бути незалежна перевірка фактів «кришування» поліцією «наливайок», колцентрів, точок продажу наркотиків, евакуації автомобілів на «підшефні» штрафмайданчики і так далі.

У мережі нескладно знайти сотні таких історій. По-третє, у поліції держава зобов’язана забрати право на порушення кримінальних справ проти бізнесу. У нас існує антикорупційна вертикаль, БЕБ, ДБР, а повноваження поліції – охороняти громадський спокій, а не збирати данину з бізнесу.

По-четверте, заборонити патрульній поліції по всій вертикалі піар від показових рейдів до ТікТок відео про своїх «крутих» співробітників. Теракт 18 квітня в один момент обнулив довіру суспільства до патрульної поліції і тепер вона має цю довіру повертати ділами, а не медіа-кампаніями. Наостанок ще один момент: міністр Клименко та армія «відмазувальників» поліції заспівали пісню про дозвіл на цивільну зброю.

Ідея, звісна непогана (і об’єктивно потрібна). Але за що ж полісмени отримують зарплату? Військові, до слова, мають меншу, коли не на передовій.

Тема легалізація зброї дуже давня, проте має певні застереження. У драматичних ситуаціях, як у минулу суботу, ненавчені і непідготовлені громадяни навряд чи могли б щось заподіяти колишньому військовому з гвинтівкою, в якого зірвало дах. Тому коли вже й говорити про легалізацію зброї, то паралельно змінювати функції поліції.

В МВС, де так прагнуть надати громадянам право користуватися зброєю, мають розуміти, що навчати населення обходженню з вогнепалами будуть вони. Бо зараз заклики надати дозвіл на зброю виглядають як політична технологія задля відвернення уваги від потреби реформування патрульної поліції.