Акторка Аліна Служенко з Торецька тепер навчається в Києві і шукає новий дім, адже місто, в якому вона виросла, вже не існує у тому вигляді, яким вона пам'ятає. Для неї війна почалася не з гучних оголошень, а зі звичайного дзвінка, коли в вересні 2021 року вона переїхала до столиці з мрією стати театральною акторкою. Вона добре пам'ятає тихий зимовий вечір 7 січня 2022 року, коли місто здавалося особливо красивим, а ніхто ще не знав, що це буде останній раз, коли вона побачить свої вулиці.

У дитинстві обстріли були для Аліни таким самим звичним звуком, як шкільний дзвінок. Вона не усвідомлювала масштабу загрози, поки не почула про окупацію через кілька років після того, як Торецьк звільнили. Бомбосховищ у школі не було, тому під час сильних атак дітей просто відпускали додому, і це не викликало паніки, а лише ставало частиною буднів.

Коли 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна, першою думкою дівчини стало не її нове життя в Києві, а безпека матері, яка залишилася в Торецьку. Спочатку мама не хотіла виїжджати, але через місяць у місті зникли вода, газ і опалення, що змусило її покинути рідний дім. Аліна слухала історії подруг, які залишалися до серпня, коли люди розпалювали багаття біля будинків, щоб приготувати їжу.

Студентське життя в Києві для Аліни стало справжнім випробуванням. Замість стандартних пар її чекають сценічні бої, хореографія та акторська майстерність, де графік часто змінюється через повітряні атаки. Вона пояснює, що головне в акторській майстерності — це не текст, а підтекст, який допомагає запам'ятовувати ролі навіть у найскладніших умовах.

Зараз Аліна усвідомлює, що повернутися додому вже неможливо, тому вона прагне знайти нове місце і роботу, щоб життя якось нормально склалося. Київ, який колись здавався їй ідеальним місцем для реалізації мрій, тепер відчувається втомленим через постійні ночі в укриттях та накопичену втому. Для неї це час пошуку себе та нових горизонтів у складних обставинах.