Від північного кордону знову надходять тривожні сигнали, що змушують українців замислюватися про безпеку. Білорусь, яка була плацдармом для наступу на Україну у 2022 році, нині знову опиняється в центрі безпекових обговорень. На тлі військових навчань та активності російських підрозділів виникає питання, чи може цей напрямок стати точкою відкриття нового фронту не лише проти України, а й проти країн Балтії та Польщі.

Військовий експерт, оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко пояснює, що сама Білорусь завжди буде небезпечною зоною ризиків для України та Європи. Однак рівень цієї загрози треба оцінювати адекватно, не панікувати, а критично відноситися до ситуації. Основні категорії, за яких ця загроза зберігається, — це тривання війни в Україні та перебування на посту президента в Білорусі диктатора Лукашенка.

Станом на зараз у Білорусі перебуває приблизно 2200 російських військових, переважно обслуговувальний персонал, оператори засобів протиповітряної оборони та авіаційний технічний персонал. Це не елітні штурмові підрозділи, а здебільшого тилові сили оборонного характеру. Реальна чисельність боєздатних частин білоруської армії становить лише 14–15 тисяч особового складу.

Для повторення сценарію 2022 року, коли російське угруповання чисельністю близько 40 тисяч військових дійшло до Києва, потрібна значно більша кількість військових — щонайменше 80–100 тисяч. Водночас слід враховувати і якість особового складу. Зараз переважно йдеться про мобілізованих, яких у безперервному режимі направляють у зону бойових дій, що суттєво впливає на ефективність потенційного наступу.

Втім, інші сценарії залишаються можливими. Це розміщення на території Білорусі пускових майданчиків для дронів-камікадзе, що дозволить швидше долати відстань до північних і західних регіонів України. Також можливе розгортання оперативно-тактичних ракетних комплексів типу «Іскандер-М» або дії, подібні до тих, які спостерігаються в Сумській області, де російські війська намагаються просуватися безпосередньо біля кордону.

Наразі в Сумській області росіяни мають можливість проводити рейдові дії, оскільки у нас немає гарнізону в кожному селі, який би міг його утримувати. Вздовж кордону з Білоруссю також є багато подібних сіл, розташованих практично на кордоні. Щоб контролювати кожне з них, потрібно було б створити понад сто гарнізонів, що фізично неможливо. Тому реагування на такі загрози відбувається переважно постфактум.

Україна вже не в ситуації 2022 року, коли були змушені обмежуватися та уникати ескалації. Зараз ми використовуємо засоби для власного захисту. Наші ударні дрони здатні досягати будь-якого регіону Білорусі, а її система протиповітряної оборони не є для нас критичною перешкодою. Для Білорусі ризики розгортання будь-якого агресивного сценарію проти України будуть вищими, ніж для Росії.

Станом на сьогодні з боку Білорусі йдеться лише про ризики провокацій, рейдових і диверсійних дій. Значно більша небезпека для країн Балтії походить безпосередньо з території Російської Федерації. Білорусь у цьому контексті — своєрідний лакмусовий папір, який неможливо швидко перетворити на плацдарм для великого наступу.

Країни Балтії та Польща без підтримки НАТО мають недостатньо спроможностей для самостійного стримування агресії. Литва, Латвія та Естонія фактично беззахисні перед Росією без допомоги Північноатлантичного альянсу. Польща має значно потужнішу армію, але й вона потребує сучасного бойового досвіду. Уздовж кордону з Росією не сформовано повноцінних ліній оборони, а також немає достатньо розвинених підрозділів безпілотних систем.

Якщо Росія відкриє другий фронт проти країн ЄС, ситуація для України зміниться. Росія буде втягнута в інший театр бойових дій, що змусить її перекидати значні ресурси. Для України такий сценарій може бути одним із найбільш вигідних у перспективі, оскільки масштабніше залучення НАТО до протистояння з Росією об'єктивно працюватиме на користь України.

Ситуація на півночі залишається напруженою, однак наразі без ознак негайного наступу. Йдеться радше про ризики провокацій і локальних дій. Ми й надалі стежитимемо за розвитком подій і обов'язково інформуватимемо наших читачів про будь-які зміни на фронті.