Україна
Більшість українців споживають російськомовний контент: що кажуть експерти та як змінюється ситуація
Дослідження компанії Gradus виявило, що 71% українців продовжують споживати російськомовний контент, хоча майже чверть робить це щодня. Найвразливішими є підлітки. Уряд започаткував програму «Тисячовесна» на 4 млрд грн для підтримки українського культурного продукту.
Більшість українців продовжують споживати російськомовний контент, хоча майже чверть із них робить це щодня. Такі дані оприлюднила компанія Gradus на замовлення Міністерства культури України, проаналізувавши звички понад двох тисяч респондентів. Дослідження, проведене у лютому-березні 2026 року, показало, що 71% населення залишається в інформаційному полі РФ, а найвразливішими до цього залишаються підлітки віком від 14 до 17 років.
Міністрка культури Тетяна Бережна зазначила, що проблема полягає не в ідеологічних переконаннях людей, а в зручності доступу до такого контенту. Вона наголосила, що це виклик, з яким держава буде працювати, оскільки російською мовою в медіа зашиті сенси, ворожі для української ідентичності. Майже половина респондентів, навпаки, почали частіше дивитися українські продукти після повномасштабного вторгнення.
Експерти пояснюють, що українці поступово переходять на рідну мову у побуті та споживанні медіа, і цей процес є незворотним. Попри це, 60% громадян обирають контент для відпочинку, уникаючи стресових новин, але водночас 80% хочуть розуміти події та формувати власну позицію. Ключовим фактором залишається довіра: 73% користувачів обирають перевірені джерела інформації.
Для зміни ситуації уряд запустив державну програму «Тисячовесна», яка спрямовує 4 млрд грн на підтримку українського кіно, музики, анімації та дитячого контенту. Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська підкреслила, що культура є елементом національної безпеки, і навіть мультики мають впливати на суспільну поведінку. Прийом заявок на конкурс триватиме до 28 травня 2026 року.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко бачить у дослідженні велику надію, оскільки молодь дедалі частіше переходить на українську мову, якщо контент доступний та якісний. Директорка Gradus Євгенія Близнюк зазначила, що пасивне споживання українського мовного контенту є маркером, який згодом проявиться у активному використанні мови в побуті. Це підтверджує, що тенденція до українізації медіапростору є позитивною.
Читайте також
- Мовний зсув в Україні: чому українська стала нормою після 2022 року
- Рівненщина: головні події та факти за 27 квітня 2026
- Мовний закон як зброя: як Україна відбилася від століть русифікації
- 24 лютого: як українські телеканали відсвяткують четверту річницю війни
- Героїзм у дворі: 12-річний хлопець на Чернігівщині знешкодив FPV-дрон, що загрожував дітям
Новини цього розділу
У Львові у парку знайшли сумку з тілом немовляти: поліція шукає матір
Подвійне громадянство в Україні: нові правила 2026 року та ризики для громадян
Завершився проєкт «Атомна школа»: майбутні фахівці ХАЕС дізналися секрети енергетики
Прощання з трьома захисниками з Хмельниччини відбудеться 1 травня
Експерт Лікарчук: нові правила безпеки в школах України ігнорують дітей
На Рівненщині та в інших регіонах попрощалися з захисниками України
Теплі рішення холодного квітня: добірка найкращих історій змін та відкриттів
Чи скасують податок на тампони в Україні: петиція та світовий досвід
У Рівному вшанували пам'ять загиблого Героя Сергія Тлучкевича
Що зміниться для українців з 1 травня 2026 року: нові правила відстрочок, тарифи та допомога ВПО
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.