Редакція черкаського онлайн-видання «18000» заперечила проти дослідження Інституту масової інформації, яке звинуватило місцеві ЗМІ у маніпуляціях. Журналісти наголошують на прозорості своїх контрактів із владою та критикують однобокість аналізу, який ігнорує реальні витрати на ефірне мовлення. Авторкою матеріалу стала співзасновниця видання Єлєна Щепак, яка, посилаючись на роль представниці ІМІ, намагалася дискредитувати колег, звинувативши їх у фінансуванні з бюджету та відсутності об'єктивності.

Відповідь на це заперечення прийшла від представників інших медіа, які зазначили, що методика оцінки популярності телеканалів через перегляди на YouTube є серйозним методологічним помилкою. Журналісти нагадали, що ефірне телебачення транслюється на кабельних та ефірних частотах, і його аудиторія значно відрізняється від цифрових показників відеохостингу. Витрати на обладнання, ліцензії та електроенергію для одного лише черкаського мовника сягають сотень тисяч гривень на місяць, що покривається рекламою та послугами.

Окремим пунктом критики стало твердження про обов'язкове маркування матеріалів влади як соціальної реклами. Медійна спільнота наголосила, що українське законодавство чітко розмежовує висвітлення діяльності органів влади та соціальну рекламу. При висвітленні обов'язково згадуються конкретні посадові особи, назви установ та суть прийнятих рішень для забезпечення прозорості, тоді як соціальна реклама зазвичай стосується питань безпеки чи громадської моралі.

Аналіз фінансових звітів показує, що видання «18000» отримувало значні кошти від державних структур, комунальних підприємств та навіть від «Суспільного» на розслідування. Наприклад, ФОП, пов'язаний із виданням, отримав понад мільйон гривень на виробництво інформаційної програми. Це викликає питання до прозорості грантової діяльності, адже частину цих коштів отримували й інші медіа, але про це мовчати воліють лише ті, хто прагне монополізувати ресурси.

Представники черкаської медіаспільноти закликали до взаємної поваги та відкритості. Вони нагадали, що багато ЗМІ працюють чесно, звітують про джерела фінансування та виконують суспільно значущі функції. Одночасно наголошено, що системна політика дискредитації професійних медіа та знищення їхніх тиражів створює складні умови для роботи журналістів, які намагаються тримати стрій у протистоянні з дезінформацією.

Відкритість до діалогу залишається пріоритетом для редакцій, які працюють в межах чинного законодавства. Вони закликають суспільство звертати увагу на реальні витрати на інформаційний простір та не дозволяти маніпуляціям з цифрами підривати довіру до органів влади. Зазначено, що взаємодія між медіа має базуватися на професійних стандартах, а не на безпідставних звинуваченнях та знеціненні колег.