Фермери нашої області стикаються з вибором: традиційна оранка чи технологія no-till? Інженер ПАП «Агропродсервіс» Петро Балик пояснює, що для чорноземів кращі результати дає саме переорювання. Це важливо для сходи та врожаю, проте зростання цін на пальне змушує переглядати підходи.

З досвідом понад десятирічної практики в компанії інженер віддає перевагу класичному обробітку. Щороку з 9 тисяч гектарів землі на відділку переорюють чотири тисячі гектарів. Така технологія оптимальна для місцевих важких чорноземів, наших культур та кількості опадів.

Нашу землю буквально треба орати. Крім плугів, на полях із великою кількістю пожнивних решток активно застосовують глибокорозпушувачі. Інженер і його команда регулярно порівнюють результати після збору сої та інших культур, аналізуючи різницю у сходах.

Порівняння показує, що після оранки сходи значно кращі, а кінцева врожайність виходить вищою. До того ж, завдяки перевертанню пластів ґрунту доводиться значно менше боротися зі шкідниками та працювати з хімічними засобами на порівняння з сусіднім господарством.

Там, де практикують no-till вже близько десяти років, на полях багато бур'янів та шкідників. Зерно більше засмічене, а виробництво не таке технологічне. Це підтверджує ефективність заходів з охорони ґрунту та вибору технологій.

Цього року, незважаючи на суттєве подорожчання ресурсів, технології майже не змінювали. Єдине коригування полягає в тому, що відмовилися від зайвих проходів техніки, які раніше робили просто для того, щоб поле мало кращий вигляд.

Проте якщо високі ціни на пальне триматимуться довго, доведеться впроваджувати зміни. Замість класичної оранки частіше застосуватимуть дискування та інші, менш витратні техніки.

Такі рішення допоможуть зберегти бюджет господарства у період економічних змін. Головне для сільгоспвиробника зараз — балансувати між ефективністю та вартістю палива, щоб вирощувати конкурентоспроможний продукт.