На Поштовій площі Києва має постати Національний музей української державності, а не просто локальна експозиція. Це місце, де тисячі років тому відбувся ключовий цивілізаційний вибір, що визначив європейський вектор розвитку нашої державності. Історичні археологічні знахідки тут підтверджують, що саме тут народжувалася нова реальність цілого світу.

Україна історично функціонує як світохрестя, де перетинаються головні осі Схід–Захід та Північ–Південь. Саме в точці їхнього зіткнення виникає здатність суспільства усвідомлено обирати свій шлях, навіть коли цей вибір є складним і дорогим. Прийняття християнської віри у 988 році стало таким фундаментальним рішенням, яке інтегрувало Русь у простір Християнської Європи.

Сучасна Україна знову опинилася в ситуації гострого вибору між незалежністю та втратою державності. Понад дванадцять років триває боротьба за збереження ідентичності, де важливо не лише осмислити досвід, а й втілювати його в реальності через створення відповідних просторів пам'яті та смислів.

У 2018 році Верховна Рада постановила створити на Поштовій площі національний музей, пов'язаний із хрещенням киян у гирлі річки Почайни. Кабінет Міністрів у 2019 році надав цьому місцю статус пам'ятки історії та археології, проте державний музей досі не побудовано через будівництво підземного торгового центру.

Археологи вже виявили залишки Хрещатицької брами, Боричева узвозу та припортового кварталу, які можуть стати основою для унікального музею. Використання сучасних технологій дозволить відтворити середньовічне місто, дозволяючи відвідувачам зануритися в історію та зрозуміти, як формувалася державність через постійний вибір.

Таке місце не може віддаватися у приватні руки, оскільки воно є точкою смислу для всієї нації. Створення Національного музею української державності стане символом того, що історія України — це не лінія, а постійно відновлюваний момент вибору, який відбувається і зараз.