Чотири десятиліття минуло з моменту найбільшої техногенної катастрофи в історії, але Чорнобильська атомна електростанція залишається джерелом серйозної небезпеки. Сьогодні ситуація на об'єкті критично погіршилася через дії російської армії, яка не лише окупувала станцію, а й завдала ударів по новому безпечному конфайнменту, що призвело до пошкодження його герметичності та загоряння арки.

Новий захисний об'єкт, введений в експлуатацію у 2019 році, став останнім бар'єром між людством і радіоактивним пилу, що накопичився під конструкцією. Після нічного удару дрона в лютому 2025 року сейсмічні датори зафіксували пошкодження, а відеоспостереження зафіксувало вогонь на арці. Експерти попереджають, що ризик повного обвалення конструкції залишається високим, що може призвести до вивільнення тисяч кілограмів високорадіоактивних речовин.

Історія трагедії 1986 року нагадує про ціну, яку заплатили ліквідатори за зупинення поширення катастрофи. Тодішні дії радянської влади, спрямовані на приховування реальних масштабів лиха, призвели до евакуації Прип'яті та інших міст без належного попередження. Сьогоднішні події, коли військові дії ведуться безпосередньо на території ядерних об'єктів, демонструють, що урок Чорнобиля так і не був засвоєний.

Крім Чорнобильської АЕС, загроза ядерної безпеки в Україні зростає і на Запорізькій атомній електростанції. Російські війська розміщують там важку техніку та постійно обстрілюють об'єкт, що вже призводило до багаторазових втрат зовнішнього енергопостачання. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гросс наголошує, що жодна атомна станція не може функціонувати в умовах загрози насильницьких дій.

Відновлення пошкодженого конфайнменту на ЧАЕС, за оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, може коштувати 500 мільйонів євро і тривати до 2030 року. Україна звернулася до міжнародної спільноти з вимогою посилити захист ядерних об'єктів і припинити атаки на критичну інфраструктуру, нагадуючи, що ядерна загроза не зникла, а лише змінила свою форму.