Українські парламентарі та експерти все частіше порушують питання безпеки дітей в інтернеті, оскільки Росія дедалі активніше вербує підлітків через соцмережі. У Верховній Раді вже розглядають відповідні законодавчі ініціативи, спрямовані на захист неповнолітніх від цифрових загроз та небезпечного контенту.

Народна депутатка Юлія Гришина наголосила, що результати досліджень тривожні: кожен четвертий підліток проводить онлайн понад сім годин на день, а чотири з п'яти дітей мають акаунти в Telegram і TikTok. При цьому кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями, але 60% з них нікому про це не розповідають. За словами Гришиної, соцмережі сьогодні стали полем бою, де діти стають об'єктами вербування та ідеологічного впливу.

Проблему підкреслює і речник СБУ Артем Дехтяренко, зазначаючи, що близько 22% викритих російських агентів в Україні — це неповнолітні, яких завербували через месенджери. Експерти зазначають, що батьки та школи часто толерують обхід вікових обмежень, сприймаючи раннє користування гаджетами як ознаку дорослості, що створює неконтрольоване середовище для дітей.

Світ вже обирає жорсткіші підходи: Австралія заборонила соцмережі для тих, кому менше 16 років, Греція та Польща планують обмежити доступ для дітей до 15 років, а Франція та Іспанія розглядають аналогічні заходи. Однак головним викликом залишається технічна можливість надійної перевірки віку без порушення приватності користувачів.

Опитування серед українців показує, що суспільство готове до таких кроків: 60% респондентів повністю підтримують вікові обмеження, вважаючи, що соцмережі шкодять дітям, а ще 32% схвалюють часткові обмеження. Лише 1% категорично проти будь-яких заходів, тоді як 7% виступають за індивідуальний підхід.

Парламент намагається знайти збалансоване рішення, яке не призведе до тотальних заборон, але забезпечить реальний захист. Завдання полягає в адаптації світового досвіду до українських реалій, щоб створити механізми, які захистять дітей від цифрової загрози без втрати доступу до освітнього контенту.