Білорусь продовжує інтенсивно розбудовувати військову інфраструктуру на південних напрямках, створюючи полігони, дороги та артилерійські позиції, які можуть бути використані для перекидання російських сил. Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко зазначив, що ця підготовка може бути реалізована в будь-який момент, якщо Москва ухвалить відповідне рішення.

Водночас офіційно підтверджено, що на території Білорусі зараз не дислоковані російські підрозділи, здатні здійснити повторне вторгнення. Наприкінці 2023 року з білоруської території було виведено близько 10–12 тисяч військових, які повернулися до Росії для посилення лінії фронту. Залишилися лише окремі невеликі групи, зайняті логістикою та обслуговуванням авіації.

Незважаючи на відсутність масованого угруповання, експерти та представники влади не виключають можливості провокацій з боку сусіда для дестабілізації ситуації та розтягування сил оборони України. Політолог Ігор Чаленко припускає, що такі дії можуть бути спробою відволікти увагу ворога від проблем на основному фронті.

Для протидії будь-яким загрозам ділянка кордону з Білоруссю протяжністю понад 1000 кілометрів посилено облаштовується в інженерному та фортифікаційному плані. На найбільш загрозливих напрямках створюються мінно-вибухові загородження, щоб забезпечити можливість протидії будь-якому вторгненню з боку півночі.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що українська сторона веде постійний моніторинг ситуації та тримає її під повним контролем. Глава держави запевнив, що Україна не дозволить втягнути будь-які країни в агресивні дії проти себе та готова рішуче захищати свої інтереси.

Окрім білоруського напрямку, увага військових зосереджена на кордоні з невизнаним Придністров'ям, де також посилюється оборона через нестабільну безпекову ситуацію. Влада попереджає про плани ворога щодо створення буферної зони, хоча основні зусилля Росії зараз зосереджені на східних напрямках, зокрема на Покровському.