Судове рішення, яке визнало ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова винним у поданні неправдивих відомостей у декларації, викликало хвилю обговорень щодо його участі у майбутніх виборах. Багато хто припустив, що це автоматично заборонить йому балотуватися на посаду керівника закладу, однак детальний аналіз законодавства дає зовсім інший висновок.

Шевченківський районний суд, а згодом і Київський апеляційний суд, залишили в силі вирок про адміністративну відповідальність Бугрова за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Йдеться про те, що у декларації за 2023 рік він не вказав про користування автомобілем сина. Ректора оштрафували на 17 тисяч гривень, але це рішення стосується адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, а не самого корупційного правопорушення.

Ключовим моментом є розмежування термінів у Законі «Про вищу освіту». Заборона на обіймання посади керівника закладу вищої освіти стосується осіб, визнаних винними у вчиненні саме корупційного правопорушення або тих, хто піддавався адміністративному стягненню за корупційне правопорушення. Оскільки правопорушення Бугрова кваліфіковано як «пов'язане з корупцією», юридична заборона на його участь у виборах не діє.

Міністерство освіти та науки України, зокрема міністр Оксен Лісовий, зазначило, що питання участі Бугрова розглядатиме спеціальна експертна кадрова комісія. Сам ректор та його адвокати наполягають на тому, що закон не забороняє йому балотуватися, оскільки його діяння не містить ознак корупції у кримінальному чи дисциплінарному розумінні.

Остаточне рішення щодо кандидатури Бугрова залежатиме від позиції Міністерства та волі виборців – науково-педагогічного складу та студентів університету. Вибори ректора призначені на 27 травня 2026 року, і саме вони визначать, чи зможе Бугров продовжити свою діяльність на посаді, незважаючи на судові перипетії.

Ця ситуація нагадує про важливість чіткого розуміння юридичних термінів у суспільному житті. Хоча суд визнав Бугрова винним, це не перекреслює його права на участь у виборах згідно з чинним законодавством, що залишає простір для дискусій щодо логіки та справедливості існуючих норм.