Інститут національної стійкості та безпеки провів круглий стіл «Російські міфи української історії: викриття та спростування». Під час круглого столу експерти обговорили, як російські історичні міфи функціонують у сучасному інформаційному, освітньому, культурному, релігійному та політичному просторах; якими каналами вони просуваються в Україні та країнах Європейського Союзу; а також які інструменти необхідні для їхнього фахового викриття, системного спростування та нейтралізації.

Захід відкрила та модерувала Рена Марутян, директорка Інституту національної стійкості та безпеки, докторка наук з державного управління, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Рамкову доповідь круглого столу представив Роман Додонов, директор Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор. У своїй доповіді він окреслив ключові російські міфи української історії, механізми їхнього конструювання та роль таких наративів у виправданні імперської політики Російської Федерації щодо України.

Російські наративи і вплив у Європі До експертного обговорення доповіді долучилися Юрій Фігурний, кандидат історичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу етнології та історії України Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Олена Газізова, кандидатка історичних наук, завідувачка відділу української філології та освітніх технологій Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; та Микола Васьків, доктор філологічних наук, професор, старший науковий співробітник відділу української філології та освітніх технологій Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Окрему увагу під час круглого столу було приділено питанням протидії російському впливу в Європейському Союзі, механізмам поширення російських наративів серед українських біженців, зокрема впливу Російської православної церкви на тимчасово переміщених українців та громадськість Європи, а також ролі освіти, культури, релігійної сфери та історичної пам’яті у зміцненні української стійкості.

Рена Марутян представила дослідження «Аналіз діяльності Російської православної церкви як інструменту державної політики Російської Федерації та її присутності в європейському інформаційному просторі». Дослідження розкриває діяльність Російської православної церкви не як суто релігійної інституції, а як складову гібридної інфраструктури Російської Федерації.

Дослідження про вплив ідентичності та медіа Катерина Настояща, докторка соціологічних наук, завідувачка відділу філософії та геополітики Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представила дослідження про канали просування російського впливу в Європейському Союзі на основі 100 глибинних інтерв’ю в п’яти країнах - Бельгії, Франції, Німеччині, Італії та Польщі - з українськими біженцями.

Наталія Кривда, докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Наглядової ради Українського культурного фонду, поділилася результатами дослідження Gradus щодо медіаспоживання населення України. Вона зосередила увагу на інтересі до тем історії України, природної спадщини та української ідентичності.

Артем Захарченко представив дослідження «Кримськотатарський національний наратив», яке аналізує ідентичність кримськотатарського народу в умовах війни та окупації. Пропаганда на окупованих територіях Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group, асистент кафедри соціології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, представив дослідження про ситуацію на тимчасово окупованих територіях у 2023-2026 роках.

За його словами, російська пропаганда еволюціонувала від телевізійного впливу до інституційного контролю, зокрема через освіту і молодіжні рухи, такі як «Рух перших» та «Юнармія». Вона спрямована на руйнування української ідентичності та формування альтернативної картини світу. Роль експертних центрів і підсумки Підсумовуючи дискусію, Людмила Філіпович, докторка філософських наук, професорка, завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г.

С. Сковороди Національної академії наук України, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», наголосила, що в Україні сформовано потужний незалежний аналітичний центр. Участь у круглому столі також взяли представники Академії Служби безпеки України та наукової спільноти. Інститут національної стійкості та безпеки планує й надалі розвивати експертні платформи для посилення стійкості українського суспільства.