Скандал навколо компанії Fire Point та плівок міністра оборони Артема Міндіча знову став центром публічного обговорення, викликаючи суперечки щодо балансу між прозорістю та ефективністю в умовах війни. Голова правління Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко запропонував новий погляд на цю ситуацію, порівнявши її з відомим американським кейсом «Іран-Контрас» часів президента Рейгана.

Він зазначив, що багато хто аналізує події лише через призму корупції чи відсутності неї, тоді як реальна проблема криється в іншому. Біденко нагадав, що тоді США продавали зброю Ірану через посередників, щоб звільнити заручників та підтримати «Контрас», хоча це суперечило закону. Схема працювала, але паралельно з нею розгорнулася масова контрабанда кокаїну, яка завдала шкоди Америці на десятиліття вперед.

Розслідування Сенату підтвердило, що уряд свідомо ігнорував наркотрафік заради політичної мети, що призвело до катастрофічних наслідків для суспільства. Біденко стверджує, що в мирний час прозорість є обов'язковою вимогою, але в умовах війни держава існує в іншій моральній системі координат. Коли нації щодня доводиться боротися за фізичне виживання, пріоритетом стає не ідеальна процедура, а збереження боєздатності та здатності продовжувати боротьбу.

Україна за перший квартал цього року здійснила понад 237 успішних ударів углиб території ворога, що дозволяє значно зменшити запаси пального та снарядів у російської армії. Промисловість країни наростила виробництво зброї у 15 разів за останні роки, залучивши понад 200 мільйонів доларів прямих інвестицій. Компанія Fire Point забезпечує значну частину далекобійних ударів, і EDGE Group з ОАЕ вже інвестувала у неї 760 мільйонів доларів при оцінці у 2,5 мільярда.

Питання полягає в тому, чи зможе Україна за два-три роки вибудувати власний воєнпром такого масштабу, щоб не залежати від політичної кон'юнктури у світі. Біденко закликає не заплющувати очі на корупцію, але розрізняти реальні загрози та кримінальні схеми, які можуть виникати під прикриттям великої мети. Якщо кампанія проти Fire Point спрямована на компанію, яка б'є по ворогу, це одна річ, але якщо під цим прапором ховають привласнення контрактів конкретними людьми, це інша історія.

Історія «Іран-Контрас» навчила, що тіньова частина таких операцій з часом може коштувати дорожче, ніж офіційна, якщо моральний капітал випаровується. Головне завдання зараз — розрізнити ситуації, коли мета справжня, і коли вона лише уявна, щоб не допустити повторення помилок минулого. Сила аргументу «мета виправдовує засоби» працює лише тоді, коли мета дійсно існує і є життєво важливою для виживання нації.

Держава має право на певну непрозорість там, де прозорість безпосередньо коштує їй боєздатності, але не повинна мати загального імунітету від питань про те, хто скільки заробив на держконтрактах. Розуміння цих тонкощів є критично важливим для всіх, хто бере участь у побудові майбутнього України та її оборонного потенціалу.