Дрон за 300 доларів: як російська «Молнія-2» створює нові виклики для української оборони

Росія активніше використовує дешеві дрони «Молнія-2», які завдяки простій конструкції та масовості створюють нові виклики для української оборони. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Forbes. За даними видання, безпілотники та засоби боротьби з ними стали ключовим елементом бойових дій між Росією та Україною. Через обмеження у використанні артилерії Росія дедалі більше покладається саме на дрони, які можуть виконувати як ударні, так і розвідувальні функції.

Одним із таких рішень є «Молнія-2» — недорогий безпілотник з фіксованим крилом, розроблений для масового виробництва. Його вартість, за оцінками, становить близько 300 доларів, що дозволяє застосовувати його у великій кількості. Технічні характеристики дрона вражають своєю компактністю: він має розмах крил близько 1,5 метра і може нести до 5 кг корисного навантаження.

Дрон оснащений електродвигуном, розвиває швидкість до 120 км/год, може перебувати у повітрі близько 40 хвилин і долати відстань до 40-60 км залежно від конфігурації. Ранні версії використовували один двигун і FPV-камери для наведення, тоді як новіші модифікації отримали два двигуни, оновлений фюзеляж і вдосконалену авіоніку, що підвищує ефективність і гнучкість застосування.

Конструкція «Молнії-2» передбачає децентралізоване складання. У розібраному вигляді дрон транспортується у рюкзаках, після чого невелика команда збирає його безпосередньо поблизу лінії фронту та запускає за допомогою пневматичної катапульти. БПЛА має кілька варіантів застосування: ударні модифікації можуть нести різні типи боєприпасів, включно з кумулятивними зарядами та запалювальними елементами.

Розвідувальні версії оснащені оптичними датчиками для спостереження та ідентифікації цілей. Також існують конфігурації, які можуть переносити інші дрони, збільшуючи їхню дальність. Важливою особливістю «Молнії-2» є її здатність ускладнювати роботу українських систем радіоелектронної боротьби. Зокрема, дрони можуть працювати на різних частотах, що зменшує ефективність глушіння сигналу.

Оскільки українські системи РЕБ повинні охоплювати ширший спектр частот, це призводить до розподілу потужності і зниження ефективності впливу на кожному окремому діапазоні. Для підтримки ефективного придушення необхідні значно більші ресурси і координація. Крім того, деякі модифікації можуть використовувати альтернативні способи передачі сигналу, що також ускладнює їх нейтралізацію.

У протидії таким дронам Україна застосовує багаторівневу систему оборони, яка поєднує засоби радіоелектронної боротьби та кінетичні системи ураження. Зокрема, використовуються зенітні комплекси, переносні ракети, великокаліберна зброя, а також дрони-перехоплювачі. Водночас «Молнія-2» відрізняється від типових FPV-дронів. Вона має більшу швидкість і може діяти на низьких висотах, що знижує ефективність стрілецької зброї і обмежує можливості перехоплення.

Дальність польоту дозволяє запускати такі дрони з глибини території, що розширює зону їх застосування і створює додаткові ризики для об'єктів, які не мають щільного прикриття ППО. Оператори також використовують прості, але ефективні тактичні прийоми: змінюють маршрути, уникають прогнозованих траєкторій, коригують висоту польоту та застосовують маневри на фінальній ділянці для ускладнення перехоплення. Водночас Україна змушена адаптувати як засоби радіоелектронної боротьби, так і кінетичні системи, зокрема шляхом розвитку дронів-перехоплювачів і вдосконалення тактики їх застосування.