Економіст Олексій Кущ у своїй колонці попередив про серйозні загрози енергетичної безпеки України на тлі ескалації на Близькому Сході. На фоні напруженої ситуації навколо Ірану ціни на газ у європейських хабах різко пішли вгору, що вже сьогодні дає сигнал про необхідність готуватися до наступної зими. Якщо на початку року котирування на головному хабі TTF трималися на рівні близько 30–33 євро за МВт·год, то на початку березня вони подвоїлися і сягнули 60 євро за МВт·год і вище.

Для України цей стрибок цін є ще одним дзвінком про те, що готуватися до енергетичних викликів потрібно вже зараз. У періоди дефіциту газ на ринку ціни зростають дуже швидко, тому час на маневри обмежений. Експерт наводить кілька джерел, де Україна потенційно може взяти додатковий ресурс, щоб уникнути критичної ситуації.

Перший варіант — імпорт газу з Європи. Це найшвидший інструмент, але водночас і найдорожчий. Крім того, у разі дефіциту країни ЄС передусім забезпечуватимуть власні потреби, що робить імпорт менш передбачуваним. Додатковий тиск створює і ситуація із власними запасами європейців: рівень заповненості їхніх сховищ становить приблизно 60%, що є одним із найнижчих показників за останні п'ять років.

Другий варіант — нарощувати власний видобуток. При споживанні 19–20 млрд кубометрів у 2025 році видобуток природного газу в Україні впав до 16,9 млрд кубометрів. А от імпорт блакитного палива навпаки зріс майже в дев'ять разів — з 724 млн кубометрів до рекордних 6,5 млрд. Тобто країна майже покриває власні потреби, але у пікові періоди все одно змушена імпортувати газ.

Водночас запуск нових свердловин — це тривалий процес, який потребує значних інвестицій, часу і певної стабільності. Через російську агресію на жодну з цих складових не можна покладатися: росіяни продовжують атакувати газову інфраструктуру і, схоже, будуть це робити, поки війна триватиме. Це робить ситуацію ще більш невизначеною для планувальників.

Нарешті, третій варіант — запуск родовищ, які вже готові працювати. Найшвидший спосіб отримати додатковий ресурс — відновити роботу тих підприємств, які вже мають інфраструктуру і можуть видобувати газ. Частина таких ліцензій сьогодні заблокована, хоча родовища могли б давати додаткові обсяги вже зараз. Наприклад, британська компанія Enwell Energy раніше заявляла, що за наявності стабільних умов з боку регулятора могла б забезпечити додаткові обсяги газу, конденсату і нафти для українського ринку.

У підсумку варіанти на столі добре відомі: імпорт, збільшення власного видобутку і запуск родовищ, які вже готові працювати. Питання лише в тому, як швидко будуть прийматися рішення. Адже до початку нового сезону закачування газу залишається зовсім небагато часу. Можна сподіватися на стабілізацію ситуації на світових ринках, але енергетична політика будується не на надіях, а на підготовці до найгірших сценаріїв.