Енергетична стратегія України: досвід Глобального Півдня як ключ до майбутнього

Україні необхідно вийти з так званої «викопної пастки» та сформувати власну енергетичну стратегію, спираючись на досвід країн Глобального Півдня. Західних майданчиків для повноцінного енергетичного переходу країни вже недостатньо, тому важливо долучитися до формування нової світової карти енергетики разом із цими державами.

У країнах Глобального Півдня відмова від нафти й газу розглядається не просто як екологічна ініціатива, а як критичний фактор безпеки та сталого розвитку. Саме цей підхід дозволяє їм будувати незалежну енергетичну систему, менш вразливу до геополітичних тисків та коливань ринків.

Однак існує серйозна проблема сприйняття України в цих регіонах. Наприклад, під час зустрічей у Санта-Марті виявився подвійний стандарт: багато країн Глобального Півдня досі називають імперією США через їхній глобальний вплив та домінування долара, але не готові визнати Росію такою ж навіть після повномасштабного вторгнення.

Це призводить до того, що імперіалізм засуджується вибірково. Коли він розгортається у формі війни, окупації та спроб знищити українську державу, його часто ігнорують або не визнають. Видимість української позиції в цих глобальних дискусіях залишається нульовою, що негативно впливає на рівень підтримки України з боку Глобального Півдня.

Зниження підтримки є загрозою для майбутнього енергетичної незалежності України. Без чіткої комунікації своєї позиції та участі у формуванні нових коаліцій країна ризикує залишитися осторонь від процесів, що визначатимуть енергетичний ландшафт світу на десятиліття вперед.

Для успішного виходу з енергетичної ізоляції Україні потрібно активніше інтегруватися в процеси Глобального Півдня, демонструючи, що відмова від викопного палива є спільною метою для безпеки та розвитку. Тільки так можна створити енергетику майбутнього, яка буде стійкою до будь-яких викликів.