Світова енергетика зіткнулася з безпрецедентним ударом: війна навколо Ірану спричинила рекордний дефіцит нафти, який перевершив усі попередні кризи, включно з подіями 1970-х років. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, поточна ситуація є найбільшим енергетичним шоком в історії людства.

Поточний конфлікт призвів до втрати понад 12 мільйонів барелів нафти щодоби, що становить майже 11,5% світового попиту. Для порівняння: під час арабського ембарго 1973 року світ втратив близько 4,5 млн барелів, а під час іранської революції 1979 року — 5,6 млн барелів на добу. Таким чином, сучасні втрати є значно більшими за будь-які історичні аналоги.

На відміну від минулих криз, нинішній удар завдано одночасно по кількох критичних сегментах: видобутку нафти, постачанню природного газу, виробництву пального та глобальній логістиці. Зупинка частини виробництва у Перській затоці вже створила дефіцит дизеля та авіапалива, що впливає на транспорт і промисловість у Європі, Азії та Африці. Особливу загрозу становить блокада Ормузької протоки, через яку проходить п'ята частина світових поставок.

Станом на зараз війна триває понад 50 днів, і світ вже втратив близько 600 мільйонів барелів нафти. Аналітики попереджають, що навіть після завершення бойових дій відновлення поставок нафти займе місяці, а газовий ринок може відчувати наслідки роками. Сукупний ефект кризи ще не досяг піку, що робить ситуацію особливо небезпечною.

Глибша глобалізація енергоринку та залежність економік від імпорту роблять цю кризу більш системною, ніж попередні потрясіння. Енергетичний шок вже призвів до зростання цін на паливо, перебоїв у промисловості та логістиці, а також підвищив ризики глобальної рецесії. Близько 20% світових поставок енергоносіїв опинилися під загрозою.

Ця криза розгортається на тлі ще не подоланих наслідків вторгнення РФ в Україну та зростання попиту на енергію після пандемії. Світ увійшов у нову фазу енергетичної нестабільності, де тривалість конфлікту може визначити розвиток ринків і політики безпеки на найближчі роки.