У 1974 році він продав решту частки компанії Леймеру. Через чотири роки компанія пішла на банкрутство. На питання, чи не шкодує, Ферруччо відповів: «Я завжди робив те, що хотів. Чому я мав робити інакше тоді?». Його шлях — це приклад інженера, який рахує, а не романтика.