Франція та Німеччина пропонують Україні альтернативний шлях інтеграції до Європейського Союзу, який не передбачає повноцінного членства. Замість швидкого вступу з повними правами, лідери ЄС просувають ідею так званого «асоційованого членства». Цей варіант дає Києву місця в інституціях блоку, але без права голосу та доступу до фінансування з бюджету ЄС.

Попри отримання статусу кандидата ще у червні 2022 року, повне виконання вимог для вступу оцінюється у 10–15 років. Однак Україна наполягає на пришвидшенні процесу, вимагаючи вступу до 2027 року як частини мирної пропозиції. Така амбітна мета викликала паніку в Європейській комісії, змушуючи шукавати компромісні рішення.

Одним із провалилися варіантів став «зворотнє розширення», яке передбачало набір прав залежно від темпів реформ. Ідея була відкинута через ризик дискредитації інших кандидатів. Натомість Берлін та Париж обирають шлях поступової інтеграції до спільного ринку та програм ЄС без фінансової підтримки.

Важливим елементом пропозиції є включення України до статті про взаємний захист. Це передбачає глибше оборонно-промислове співробітництво, членство в Раді безпеки ЄС та фінансування української армії. Прихильники ідеї вважають це реальним кроком до майбутнього членства, хоча Київ може сприйняти це як «зал очікування».

Президент Володимир Зеленський назвав 2027 рік стратегічною метою, зазначивши, що деякі країни блокують процес з політичних причин. Серед противників прискореного вступу — Німеччина та Угорщина, які вимагають додаткового часу на перевірку реформ. Комісар з питань розширення Марта Кос назвала очікування Зеленського нереалістичними.

Лідер Литви Гітанас Науседа допускає оптимістичний сценарій вступу до 2030 року за умови судової реформи та боротьби з корупцією. Польща також наполягає на виконанні всіх умов інтеграції, порівнюючи вимоги до України з власним досвідом. На тлі цих суперечок Ісландія та Норвегія також розглядають можливість приєднання до ЄС.

Українська влада та народ очікують швидкої інтеграції, вважаючи її запорукою безпеки. Будь-які компроміси, які обмежують права України, можуть бути сприйняті як дискримінація. Переговори щодо економічних секторів та виконання вимог ЄС залишаються складним викликом для Києва.