Після повномасштабного вторгнення до Павлограда переїхали десятки тисяч людей, серед яких багато фахівців з активною життєвою позицією. Тетяна Шик, яка до війни керувала дев'ятьма ОСББ у Бахмуті, тепер очолює Раду з питань внутрішньо переміщених осіб у Павлограді. Вона розповідає про складну інтеграцію переселенців, руйнування рідного міста та необхідність державної підтримки для тих, чиї домівки знищено на окупованих територіях.

Війна для Тетяни почалася в лютому 2022 року, коли вночі було чути вибухи вдалині. До квітня місто, яке вже зазнавало ударів у 2014 році, перетворилося на зону постійних обстрілів. Після ракетного удару по центру 3 квітня 2022 року родина Шиків прийняла рішення евакуюватися до Павлограда, залишивши за собою зруйноване місто, де вони роками втілювали проєкти з ремонту будинків та отримували гранти на відновлення.

Зараз Тетяна консультує переселенців, які стикаються не лише з бюрократичними перешкодами, а й з глибокою екзистенційною тривогою. Багато хто не знає, куди звертатися, і потребує не просто інформації, а емоційної підтримки. Головна проблема полягає в тому, що більшість приїжджих з Донецької та Луганської областей не можуть отримати компенсацію за зруйноване майно, оскільки воно знаходиться на окупованих територіях, куди немає доступу для комісій.

Переселенці втомилися від невизначеності та змушені влаштовуватися на нижчі посади, оскільки їхні професійні ніші в нових містах вже зайняті. Тетяна наголошує, що держава має зрозуміти: люди — це головний скарб, який готовий працювати та розвиватися, але потребує чіткого плану дій щодо їхньої інтеграції та захисту прав.

Будинки, які колись були прикрасою Бахмута, тепер стоять без дахів та вікон, а історичні пам'ятки архітектури вигоріли. Єдиним доказом власності для багатьох родин залишаються копії документів, вивезені з підвалів. Тетяна Шик закликає суспільство та владу не забувати про цих людей, які хочуть жити далі, але не знають, де саме для них буде дім.