Індонезія планує здійснити найбільший у світі проект масового знеліснення заради забезпечення продовольчої безпеки. Уряд країни намірився засадити кілька мільйонів гектарів землі в провінції Мерауке рисом та цукровою тростиною, щоб досягти автономії в харчуванні.

Масштаби запланованих робіт вражають: один мільйон гектарів, який передбачено для вирощування рису, відповідає площі цілого Лівану. До кінця минулого року вже було очищено понад 11 тисяч гектарів лісів, що становить територію більшу за Париж.

Екологи попереджають, що вирубка торфовищ та первинних лісів в регіоні Папуа може зірвати наміри Індонезії щодо нейтральності до вуглецидових викидів до 2050 року. Аналітичні центри виявили знищення мангрових заростей та саван, які уряд називає деградованими болотами.

Реалізація проекту супроводжується активною військовою участю, що викликає занепокоєння правозахисників. Солдати надають фермерам техніку та інструменти, тоді як місцеві громади стверджують про залякування та неможливість відмовитися від участі в роботі.

Критики наголошують на непридатності ґрунтів Мерауке для вирощування рису через високу кислотність та екстремальний клімат. Експерти рекомендують використовувати покинуті сільськогосподарські угіддя в інших регіонах замість руйнування унікальних екосистем Папуа.

Президент Індонезії зробив цей проект пріоритетним, заявивши про мету припинити імпорт рису до кінця 2025 року. Однак глобальна дилема між національним розвитком та збереженням природи залишається невирішеною.