Станція метро «Арсенальна» є однією з найунікальніших у київському метрополітені. Вона була відкрита 6 листопада 1960 року разом із чотирма іншими станціями першої черги. Донедавна ця станція утримувала рекорд найглибшої станції метро у світі, хоча зараз цей титул перейшов до китайського метрополітену.

Будівництво почалося у 1950-х роках, коли інженери зіткнулися зі складними геологічними умовами. Станцію проєктували глибоко під Печерськими пагорбами, що змусило відмовитися від звичної конструкції на користь так званого «лондонського» типу з короткою центральною залогою. Саме «Арсенальна» стала першою й єдиною у Східній Європі двосклепною станцією глибокого закладення.

Особливістю станції є її проміжний вестибюль, який спочатку зводили на поверхні. Це була величезна залізобетонна конструкція вагою 3000 тонн, яку опускали у ґрунт на глибину 50 метрів. Робітники поступово виймали землю з-під неї, а зверху засипали ґрунтом, щоб прискорити процес занурення. Для запобігання зсувам ґрунти довелося заморожувати за допомогою рідкого азоту.

Всередині станції панує атмосфера радянського модернізму. Замість запланованих помпезних статуй та вимпелів з серпами і молотами, архітектори обирали більш скромне оздоблення. На торці станції колись розміщували барельєф із зображенням учасників Січневого заколоту 1918 року, який проіснував до 1990-х років. Сьогодні там можна побачити лише сліди від демонтованого герба СРСР.

Пасажирам доведеться подолати значну відстань, щоб дістатися платформи. Двомаршевий ескалатор має довжину майже 100 метрів, а спуск триває п'ять хвилин. Це найдовший і найстаріший ескалатор у Києві. Глибина залягання станції становить 105,5 метра, що робить її найглибшою у Східній Європі.

У 1986 році станція отримала статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Нещодавно було завершено реконструкцію Арсенальної площі та наземного вестибюля. Замінили бруківку на німецький клінкер, встановили нові лави та освітлення, а також відреставрували Микільську браму Київської фортеці, що стоїть поруч.