Науковці з Університету Редінгу опублікували дослідження, яке викликало хвилювання серед еволюціоністів: родина кактусів спростовує одну з ключових ідей Чарльза Дарвіна про те, як виникають нові види рослин. Нові дані, опубліковані 18 березня 2026 року у журналі Biology Letters, показують, що важливим фактором видоутворення є не форма квітки, а швидкість її еволюційних змін. Це відкриває нове розуміння біологічних процесів у посушливих регіонах планети.

Дарвін ще у XIX столітті висунув гіпотезу, що спеціалізовані та складні квітки є головним двигуном створення нових видів. Він вважав, що чим більше квітка пристосована до конкретного запилювача, тим швидше вид ізолюється та перетворюється на новий. Ця теорія, сформульована на основі вивчення орхідей, понад 160 років була наріжним каменем еволюційної ботаніки та підтверджувалась більшістю досліджень.

Команда Джеймі Томпсона проаналізувала дані про довжину квіток понад 750 видів кактусів, від найменших у 2 міліметри до найбільших у 37 сантиметрів. Вчені поєднали морфологічні ознаки з філогенетичним деревом, яке будували сім років, щоб відстежити еволюційну історію цієї родини, яка поширилась по Америках за останні 20–35 мільйонів років. Результати виявили, що розмір квітки практично не впливає на темп виникнення нових видів.

Справжнім ключем до розуміння процесу стала швидкість зміни розміру квіток у часі. Види, квітки яких еволюціонують найшвидше, навіть у межах незначних варіацій, з найбільшою ймовірністю розгалужуються на нові лінії. Це свідчить про те, що відкрита генетична система та здатність до гнучкого пристосування є рушієм видоутворення, а не лише фізична форма квітки.

Ці відкриття мають безпосереднє значення для охорони природи, оскільки близько третини видів кактусів перебувають під загрозою зникнення. Раніше консерваціоністи оцінювали цінність видів за морфологією чи рідкісністю, тоді як нові дані пропонують враховувати потенціал швидкої еволюції. Втрата такого виду означає втрату цілої гілки майбутнього еволюційного дерева.

Для спільноти вчених було створено відкриту базу даних CactEcoDB, яка об'єднує семилітню роботу по 1850 видах кактусів. Цей ресурс дозволяє аналізувати морфологічні ознаки, ареали та еволюційні зв'язки вільно, що стане корисним інструментом для міжнародного співтовариства при розробці стратегій збереження біорізноманіття пустель.