Хто має платити за ремонт у квартирі — орендар чи власник, і коли можна втратити депозит. Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA В Україні питання оренди житла часто стає причиною суперечок між орендарями та власниками. Найчастіше конфлікти виникають через оплату комунальних послуг і ремонт.

Експерти пояснюють, як розподіляються ці обов’язки відповідно до законодавства та договору оренди. Стаття 819 Цивільного кодексу України встановлює основні обов’язки обох сторін. За законом передбачена оплата комунальних послуг орендарем. Також на його плечі лягає поточний ремонт.

Хоча це не є єдиним варіантом, бо сторони можуть домовитися про інші умови ще під час укладання договору. Водночас капітальний ремонт покладається на власника квартири. Згідно зі статтею 819 Цивільного кодексу України, утримання квартири в належному стані покладається на наймача.

Сюди належать обслуговування майна та дрібні поломки, як-от заміна перегорілої лампочки або прочистка зливу у ванній. Орендар платить також за знос майна під час оренди. Тож якщо потрібно зробити косметичний ремонт, то це покладається на того, хто винаймає житло: тут мовиться про заміну розеток або прокладку у крані.

Проте витрати на капітальний ремонт — це вже турботи власника. Сюди належать: заміна труб каналізації та водопостачання; ремонт системи опалення; заміна вхідних дверей і вікон; ремонт електропроводки у стінах; ремонт даху або міжпанельних швів тощо. Власник отримує прибуток від оренди, тож він має забезпечувати передачу майна у придатному для використання стані.

Але з кожного правила є виняток. Поломку варто розглядати окремо. Наприклад, якщо каналізація забилася внаслідок дій наймача, то він і має оплачувати ремонт труб.

Щодо поломок техніки, діє загальний принцип: платить той, з чиєї вини сталася несправність. Якщо йдеться про природний знос, витрати несе орендодавець. Якщо ж техніка пошкоджена через дії орендаря, він має компенсувати збитки.

Окремо варто звернути увагу на депозит, який орендар залишає при заселенні. Власник має право не повертати його у разі пошкодження майна, заборгованості або порушення умов договору. Водночас природний знос не є підставою для утримання коштів, тут йдеться про потертість підлоги чи меблів, вицвітання шпалер і незначні дефекти.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.