Російська сторона не виявляє інтересу до долі китайських громадян, які воювали на її боці проти України, і не надсилає жодних запитів щодо їх звільнення. Про це у коментарі для українських ЗМІ заявив керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко, наголосивши, що Україна зобов'язана утримувати таких полонених доти, доки не буде вирішено питання їхнього статусу.

Згідно з Женевською конвенцією, відповідальність за військових несе держава, на боці якої вони воювали. Оскільки Китай не є учасником конфлікту, Київ не може самостійно передати китайських полонених Пекіну чи третім країнам без згоди Москви. Охріменко зазначив, що якщо в Китаї існує кримінальна відповідальність за найманство, то після повернення такі громадяни можуть бути засуджені на батьківщині.

Особливу увагу експерти приділяють ситуації з північнокорейцями, які перебувають у полоні і не бажають повертатися до КНДР, просячи передати їх до Південної Кореї. Через принцип невиправлення (non-refoulement) міжнародне право забороняє примусово висилати людей до країн, де їм загрожує небезпека. Тому Україна готова утримувати їх у полоні необмежено довго, доки не буде знайдено безпечний механізм вирішення цього делікатного питання.

Щодо українських військовополонених, то за час роботи штабу з 2022 року вдалося повернути на Батьківщину вже 9048 захисників. Процес переміщення зазвичай займає близько двох днів, проте обміни щодо людей, захоплених на Чорнобильській та Запорізькій АЕС, у Маріуполі, Бахмуті, Покровську та Курській області, можуть тривати роками через складність домовленостей.

Окремим викликом залишаються українці, яких Росія незаконно засудила у своїх судах. Цього року вже повернули понад 20 таких осіб, а у великому обміні 18 жовтня 2024 року додому повернулися понад 40 засуджених, серед яких були і довічники. Для прискорення цього процесу в Україні вже підготовлено законодавчу базу, тоді як у Росії процедура звільнення вимагає особистого указу президента Путіна про помилування.

Останніми подіями стали чергові обміни, зокрема 24 квітня, коли додому повернулися 193 українських захисників різного віку та звань. Серед них були військові ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби та Нацполіції, включаючи поранених та тих, на кого Москва завела кримінальні справи. Координаційний штаб продовжує активну роботу над поверненням кожного громадянина, навіть тих, хто пройшов через фіктивні судилища.