Хвилина мовчання у Сваляві: як жінки об'єднали місто навколо пам'яті загиблих захисників

Наприкінці минулого року Свалява пережила важливу подію, яка змінила ритм життя міста. Рідні загиблих воїнів вперше перекрили рух у центрі, щоб привернути увагу всіх мешканців до свого болю. Шестеро жінок, чиї чоловіки, сини та брати загинули у боях з російськими окупантами, вийшли сам на сам з цілим містом, нагадуючи про ціну, яку ми платимо за свободу.

Ініціаторкою акції стала дружина полеглого Захисника Еріка Попович. До неї долучилися Олена Дзямко, Надія Яник, Мар'яна Бобаль, Катерина Райнле-Томащук та Вероніка Попович. Підтримати їх прийшли ветеран війни Микола Ворончук з дружиною Яною. З того часу ця акція стала регулярною, незалежно від погоди.

Одна з організаторок, Олена Дзямко, наголошує, що у Сваляві, як і в багатьох інших містах, є загиблі військові, які віддали своє життя за життя інших. Проте люди, яких війна не торкнулася, не завжди охоче приєднуються до таких ініціатив. Тому активістки вирішили надати приклад, щоб люди розуміли, що хвилина мовчання існує не лише на папері.

Рух жінок, які втратили на війні близьких, започаткувався лише кілька місяців тому, проте вже зараз видно результати їхньої діяльності. Попри скептицизм, перелом у свідомості стався: все частіше о 9:00 люди зупиняються на вулицях, згадуючи про ціну, яку заплатили ці родини. Навіть спочатку сумнівні питання переросли у розуміння та співпереживання.

Окрім того, останнім часом під час акції долучається і місцева поліція, яка перекриває рух на час хвилини мовчання. Олена Дзямко зазначає, що без пам'яті про героїв, які загинули у боях за Батьківщину, в нас не буде майбутнього. Уроки з минулого допомагають у майбутньому, тому важливо зберігати пам'ять про те, що іде війна.

Дружини, матері та сестри полеглих свалявських воїнів не просто організували важливу для всієї громади акцію, а й вирішили не зупинятися. Наразі створюється громадська організація «Скорботні серця Свалявщини», яка займатиметься підтримкою рідних загиблих військових. Вони планують проводити різні ініціативи, від догляду за Алеєю слави до психологічної адаптації родин.

Свалявчанки ставлять перед собою важливі цілі – допомагати іншим психологічно адаптуватися після такої втрати. Олена Дзямко наголошує, що ці втрати дуже тяжко пережити, тому нова організація допоможе у цьому плані. Пам'ять про усіх воїнів живе в українців і стає щепленням від агресії на століття вперед.