Поки триває війна, українські фільми продовжують виходити на екрани та здобувати престижні нагороди на міжнародних фестивалях. Проте ці успіхи даються не без зусиль, адже кіноіндустрія стикається з серйозними викликами. Ми поговорили про це з кінопродюсером та головою компанії «Артхаус Трафік» Денисом Івановим, який назвав ситуацію важкою, але контрольованою.

Головними проблемами останніх трьох років стала дисфункція Державного агентства з питань кіно та відсутність прозорих процедур фінансування. Керівництво інституції було призначене незаконно, що призвело до бойкоту конкурсу значною частиною професійної спільноти. Попри те, що деякі компанії отримали кошти, найкращі режисери та команди серед переможців відсутні.

Ситуацію ускладнює й мобілізація кадрів: багато акторів, операторів та інших фахівців пішли до лав ЗСУ. Це створює логістичні труднощі при зборі знімальних груп, з якими продюсери звикли працювати раніше. Незважаючи на це, українське кіно, особливо документальне, гідно представило себе на світовій арені.

Першим українським фільмом, який отримав «Оскар», стала стрічка «20 днів у Маріуполі». Близько десятка наших фільмів показали на фестивалях класу А, хоча увага світу до української продукції поступово знижується. Світові глядачі все ще сприймають українське кіно як певну екзотику, тому важливо більше виробляти талановитих стрічок, щоб стати помітним гравцем.

Цьогоріч в українському прокаті було зафіксовано рекорди для документального кіно. Фільми «20 днів у Маріуполі», «Ми, наші улюбленці та війна» та «Яремчук: Незрівнянний світ краси» тричі перевершили касові рекорди для цього жанру. Натомість осінь виявилася складною: відвідуваність кінотеатрів зменшилася на кілька десятків відсотків, що викликає занепокоєння щодо рентабельності виробництва.

Ігрове кіно зі значним бюджетом залишається амбітним проєктом для внутрішнього ринку, оскільки повернення інвестицій з українських кас є складним завданням. Більшість телеглядачів уникать тем війни в серіалах, тому кон'юнктура на телесеріали майже відсутня. Разом з тим, документалістика піднялася на новий рівень завдяки досвіду, який українські фахівці передають міжнародним колегам.

У 2025 році прогнози складно дати через залежність від ситуації на фронті та рішень держави. Проте Денис Іванов вірить у кіноспільноту, яка за останні десятиліття значно зросла. Продюсери, актори та оператори розуміють свою місію, а глядачі продовжують відвідувати кінотеатри, що є найголовнішим ресурсом для розвитку індустрії.