Аналізуючи судову практику, можна дійти висновку, що суди послідовно відмежовують реалізацію процесуального права від його використання поза правовою метою. Ключовим критерієм є відповідність дій учасника процесу завданню судочинства — захисту порушеного права, а не створенню перешкод для розгляду справи.