Спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії може перейти до практичної роботи вже після політичного рішення, яке очікується у травні 2026 року. Однак перші вироки за цим механізмом не варто чекати раніше 2028 року. Про це у інтерв'ю Європейській правді повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.

Ключовим етапом стане міністерська зустріч Ради Європи у Кишиневі 14–15 травня 2026 року. Саме там планують підписати часткову розширену угоду, яка завершить юридичне оформлення механізму створення трибуналу. Після цього розпочнеться підготовча фаза, спрямована на формування інституційної бази.

У Гаазі створять так званий Skeleton Tribunal — тимчасову структуру для підготовки до повноцінної роботи. Керівний комітет цього органу займатиметься відбором суддів, прокурорів та слідчих. Процедури добору кадрів мають розпочатися до кінця 2026 року, що дозволить сформувати команду до початку активної фази.

Повноцінний запуск роботи трибуналу із залученням слідчих і прокурорів прогнозується не раніше кінця 2027 року або навіть у 2028-му. Відповідно, перші судові рішення з'являться лише після цього. Водночас значну частину доказової бази вже формує Міжнародний центр з розслідування злочину агресії у Нідерландах, що має пришвидшити розгляд справ.

Юрисдикція майбутнього органу може охопити не лише вище військово-політичне керівництво РФ, а й представників інших держав, які сприяли агресії. Серед можливих підсудних називають Білорусь, Північну Корею та, ймовірно, Іран. Станом на сьогодні в Україні зареєстровано понад 250 тисяч воєнних злочинів, за кожним із яких стоїть конкретний воєнний злочинець.

Важливою вехою стало підписання 25 червня 2025 року угоди про створення Спеціального трибуналу для Росії між президентом України Володимиром Зеленським та генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. Цей документ став фундаментом для подальшого розвитку міжнародного механізму правосуддя.