Конституційний суд України чітко окреслив межі допустимого обмеження свободи під час воєнного стану: утримання під вартою понад два місяці через неможливість проведення підготовчого судового засідання визнається незаконним. Це рішення стосується ситуацій, коли відсутність засідання не має чіткого обґрунтування в контексті військових обставин, і фактично перетворює запобіжний захід на свавільне позбавлення волі.

Судді розглянули положення частини 5 статті 615 Кримінального процесуального кодексу, яка дозволяє тримати підозрюваного під вартою до вирішення питання, але не довше двох місяців. Виявилося, що ця норма суперечить Конституції, оскільки не містить чітких критеріїв або причин, які б дозволяли продовжувати обмеження свободи без проведення судового провадження. Відсутність конкретизації обставин війни, що заважають засіданню, робить таке тримання під вартою правово неспроможним.

Ключовим висновком експертів стало те, що воєнний стан не скасовує фундаментальних прав людини. Конституція гарантує, що будь-яке тримання під вартою має бути чітко обґрунтованим, обмеженим у часі та перебувати під постійним судовим контролем. Якщо об'єктивні перешкоди, пов'язані з війною, існують, держава зобов'язана розглядати альтернативні запобіжні заходи, а не продовжувати тримати людину в ізоляції без належних підстав.

Практичне значення цього рішення для громадян є суттєвим: будь-яке утримання під вартою, яке перевищує двомісячний термін без проведення підготовчого засідання, може бути оскаржене в суді. Це створює механізм захисту від довільного затримання і змушує правоохоронні органи та суди дотримуватися балансу між безпекою держави та правами людини, як це закріплено в Європейській конвенції з прав людини.

Законотворці нагадують, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс, прийнятий у 2012 році, залишається основним документом, що регулює кримінальний процес, і його норми мають застосовуватися з урахуванням усіх конституційних гарантій. Будь-які дії, що обмежують особисту недоторканність без належних правових підстав, залишаються незаконними незалежно від тривалості воєнного стану.