Російська армія активно залучає іноземних найманців, серед яких чимало громадян Куби, обіцяючи їм великі гроші та легку роботу. Реальність на фронті виявляється зовсім іншою: кубинці потрапляють у найнебезпечніші ділянки, де їх не шкодують, і часто зазнають смерті в окопах.

Дослідження показує, як Москва використовує економічну скруту на острові для вербування солдатів. На тлі американської блокади та внутрішніх проблем, кубинців заманюють обіцянками фінансової стабільності, яка насправді є ілюзією.

З'ясовано, що союз Москви та Гавани набуває нового, трагічного виміру. Іноземці, які прибули за грошима, стають розмінною монетою в російській стратегії, де їх життя не має жодної цінності для командування.

Інформація базується на розмовах з родичами загиблих кубинців та свідченнями полонених громадян Куби. Вони розповідають про те, як їх обманюють при вербуванні та з якими труднощами вони стикаються безпосередньо на лінії фронту.

Ця ситуація підкреслює, що участь іноземців у війні проти України є не результатом добровільного союзу, а наслідком маніпуляцій та відчаю. Росія системно використовує іноземців як гарматне м'ясо, не дбаючи про їхнє життя чи безпеку.