Станом на початок 2026 року інвестиційний ландшафт енергетичного сектору України демонструє стрімку трансформацію: від централізованого державного фінансування до активного залучення приватного капіталу та ресурсів населення. Хоча великий бізнес оперує мільярдами, заощадження та інвестиційні рішення звичайних громадян також формують фундамент економічної стійкості країни.

Тим паче, що Уряд демонструє високий рівень зацікавленості в залученні коштів фізичних осіб до енергетичного сектору. Це зумовлено кількома факторами: дефіцитом генерації після масованих атак на енергоінфраструктуру, необхідністю децентралізації енергосистеми та обмеженими бюджетними ресурсами. Енергонезалежність перш за все За підрахунками експертів, 9,5 ГВт нової генерації буде потрібно енергосистемі України в найближчому майбутньому.

Через наслідки російських обстрілів — упродовж наступних років в Україні матиме стабільний попит на нові генеруючі потужності. Для цього, за словами голови Правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченко, необхідно залучити понад 8 млрд євро. Відтак — держава, бізнес та приватні особи мають налагодити ефективну співпрацю, щоб побудувати високоманеврову генерацію та установки зберігання енергії.

І минулий рік вже продемонстрував стрімке зростання кількості енергетичних проектів, зокрема СЕС. За словами голови правління «Асоціації сонячної енергетики України» Владислава Соколовського, у 2025 році в Україні збудували 1,5 ГВт сонячних електростанцій, тоді як у 2024 році цей показник становив лише 800 МВт. Таким чином, рік тому побудували майже вдвічі більше сонячних електростанцій — СЕС, ніж у 2024 році.

Водночас експерт спрогнозував, що цьогоріч в Україні буде встановлено не менше потужностей СЕС. Адже за три квартали 2025 Україна імпортувала 2 ГВт сонячних панелей. Зацікавленість інвесторів Згідно статистики, великі приватні інвестори, зокрема DTEK, Elementum Energy, Notus Energy, у 2025 році вже вклали в українську енергетику понад 10 млрд євро.

Але не тільки масштабні приватні інвестори зацікавлені у розвитку цього напрямку. Останній рік активність продемонстрували такі приватні компанії як «Епіцентр» та «ОККО». Так, у 2025 році рітейлер однойменних торгових центрів почав активно розширювати власну генерацію, плануючи збільшити потужність СЕС на дахах своїх ТЦ з 15 МВт до 108 МВт до 2030 року, інвестуючи $44 млн у цей етап.

Компанія «ОККО» у минулому році також зосередилась на розширенні мережі сонячних станцій на АЗК (до 265 комплексів) та будівництві масштабних вітроелектростанцій. А ключовим проектом цього інвестора стало будівництво ВЕС «Іваничі» (147 МВт) на Волині, яку запустили на початку цього року. Тенденції вкладень великих та середніх приватних інвесторів у енергетичні проекти збережуться і далі.

Але на тлі цього приватний капітал фізичних осіб в Україні також показує рекордну активність. У 2025 році інвестиції у власну генерацію електроенергії фізичними особами склали понад 1 млрд грн. За програмою пільгового кредитування домогосподарства уклали понад 2 815 кредитних договорів на енергонезалежність.

Із яких більше половини були спрямовані на створення сонячних електростанцій. В результаті чого минулого року приватними домогосподарствами було встановлено додатково 84 МВт СЕС. Таким чином приватний капітал фізичних осіб зі свого боку теж створює нову структуру енергосистеми.

Гуртом краще Проявили себе і колективні інвестиції або Crowdinvesting у вигляді енергетичних кооперативів, що дозволило приватним пайщикам входити в проєкти будівництва установок зберігання енергії (УЗЕ) та СЕС із чеком від $20 — 25 тис. Минулоріч за такою моделлю було введено в експлуатацію об'єкти загальною потужністю близько 200 МВт. У цьому році очікується, що кількість приватних інвестицій у сонячні панелі, генератори та системи накопичення енергії, зросте щонайменше на 40−50% завдяки інвестиціям приватних пайщиків та співвкладників.

Йдеться про великі інвестиційні фонди, приватні енергетичні компанії та нові для України формати енергетичних кооперативів. Напрямок руху Все частіше СЕС в Україні дедалі частіше розглядаються як інструмент пасивного доходу, подібний до інвестицій у нерухомість, але з вищою дохідністю та іншою економікою. В умовах дефіциту електроенергії та високої волатильності цін енергетика стала ринком, де дохід формується не лише за рахунок обсягу виробництва, а й за рахунок правильної роботи з ціною.

Найбільш ефективною моделлю сьогодні є поєднання СЕС та установки УЗЕ, які працюють як два окремих активи з незалежною економікою. СЕС генерує електроенергію у денні години та продає її на «ринку на добу наперед» (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВДР) або через двосторонні договори. Її дохід залежить від обсягу виробітку та ринкової ціни у денний період.

УЗЕ, у свою чергу, працює як окремий торговий інструмент — вона купує електроенергію у періоди низьких цін (як правило, вдень або вночі) і продає її у пікові години, коли ціна суттєво зростає. Таким чином формується другий незалежний потік доходу — арбітраж між дешевою та дорогою електроенергією. Додатково накопичувачі можуть працювати з небалансами, де ціни часто є найвищими на ринку.

Таким чином дохід інвесторів складається з двох потоків: стабільного доходу від генерації СЕС і гнучкого доходу від роботи УЗЕ з ціною. У нинішніх умовах ринок функціонує в режимі дефіциту, і ціна все більше визначається граничними витратами — імпортом та балансуючим ринком. Одним із кращих прикладів для таких колективних інвестицій є «Енергорарк Болград» у складі СЕС потужністю 3.3 МВт та установками зберігання енергії УЗЕ потужністю 3 МВт і ємністю 10 МВт·год.

Цей енергетичний проект реалізує компанія Codex Energy. Сукупний об'єм інвестицій у нову СЕС складе 4,5 млн євро, із яких 3 млн євро планується залучити з приватного сектору. Інвестори матимуть можливість увійти в проєкт з сумою від 20 тис євро та отримати частку в підприємстві з прогнозованою дохідністю у 16−20% річних.

Введення в експлуатацію «Енергопарку Болград» намічається вже у 4 кварталі поточного року. Можливості розвитку У 2026 році в Україні прогнозується стрімкий розвиток відновлюваних джерел енергії — ВДЄ, які стануть ключовим фактором енергетичної адаптації. При цьому очікується значне зростання потужностей саме сонячної енергетики, яка охоплює близько 75% «зеленої» генерації, а також децентралізація системи з упором на малі та середні електростанції.

Розвитку цього напрямку сприятиме закон, який підписав Президент України про вдосконалення конкурентних умов виробництва електроенергії з ВДЕ. Документ передбачає продовження терміну дії аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики до 31 грудня 2034 року. При цьому на період до 31 грудня 2029 року передбачене впровадження механізму підтримки для переможців аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики у вигляді «чистої» премії замість контрактів на різницю.

Для гарантування реалізації проєктів енергетики з ВДЕ як додаткова альтернатива банківської гарантії впроваджується фінансове забезпечення, надане безпосередньо «Гарантованому покупцю». Саме тому рух приватного капіталу у напрямку енергетичних проектів у цьому році навіть пришвидшиться. При цьому головним напрямком розвитку стане інвестування у СЕС+УЗЕ.

Хоча вкладення у такі проекти часто порівнюють із нерухомістю, однак між ними є суттєва різниця. Нерухомість забезпечує відносно стабільний, але обмежений дохід і залежить від платоспроможності орендарів. В той час як енергетичні активи працюють на ринку з вищою волатильністю, але й значно вищою потенційною дохідністю.

При цьому вони мають менші операційні витрати і не потребують постійної взаємодії з користувачами. Таким чином модель СЕС+УЗЕ є не просто генерацією, а повноцінним інструментом роботи з енергетичним ринком. Вона поєднує стабільність базового доходу з можливістю заробляти на коливаннях цін, що робить її однією з найбільш ефективних інвестиційних моделей у сучасній енергетиці.