Квітень 2026 року став переломним моментом у кампанії ударів України по нафтовій інфраструктурі Росії. Сили оборони перейшли до масштабних атак у глибокому тилу противника, що стало можливим завдяки розвитку власного виробництва безпілотників. Аналітики Інституту вивчення війни фіксують різке зростання інтенсивності та дальності таких операцій.

Лише за квітень зафіксовано щонайменше 18 ударів по нафтових об'єктах та 41 атаку на військові цілі. Атаки охопили щонайменше 19 регіонів РФ, а окремі цілі були успішно уражені на відстані до 1500 км від українського кордону. Така інтенсивність фактично перетворює російський тил на зону бойових дій.

Серед важливих цілей були об'єкти компанії «Транснефть». Зокрема, була уражена Пермська перевалочна станція, яка забезпечує розподіл нафти в кількох напрямках, а також підтверджено удари по Орському нафтопереробному заводу, розташованому більш ніж за 1300 км від кордону. Це демонструє, що російська система ППО не здатна повністю прикривати такі великі території.

Окрім наземних об'єктів, українські сили діють і в морі. Військові атакували підсанкційний танкер поблизу Туапсе, який міг брати участь у нелегальних операціях із перевалки нафти. Також повідомляється про знищення двох гелікоптерів Мі-28 та двох Мі-17 на польовому майданчику в глибині російської території.

Удари вже суттєво впливають на експортні можливості РФ. За оцінками, завантаження ключових портів впало: Усть-Луга — на 43%, Новоросійськ — на 38%, Приморськ — на 13%. Це свідчить про системний тиск на нафтову галузь, яка є однією з основ російської економіки.

Нещодавно наслідки такої атаки у місті Перм вже стали відомі: чорне небо та «нафтовий дощ» лякають росіян, підкреслюючи вразливість їхньої інфраструктури.