У дослідженні науковці працювали з норвезькими лобстерами виду Nephrops norvegicus. Щоб перевірити, як ці тварини реагують на потенційно шкідливі впливи, їм подавали слабкий електричний стимул. Такий метод часто використовують у науці, адже він дозволяє створити однакові умови для всіх піддослідних.

У відповідь на стимул лобстери демонстрували різку реакцію — швидке згинання хвоста. Це природний механізм втечі, який допомагає їм уникати небезпеки у природному середовищі. Водночас частину тварин помістили у ті ж умови, але без впливу струму.

Це так звана контрольна група, яка дозволяє зрозуміти, чи пов’язана реакція саме зі стимулом, а не зі стресом від контакту з людиною або зміни середовища. Результати показали, що реакція на електричний стимул була значно сильнішою, ніж на звичайні маніпуляції. Це свідчить про те, що організм лобстерів розрізняє типи впливу.