Львів, який ми знаємо сьогодні, кардинально відрізняється від міста початку XX століття. Світлина, зроблена з Високого Замку, демонструє, як вулиця Богдана Хмельницького тоді була Жовківською, що тягнулася майже до горизонту, оточена поодинокими будівлями та незабудованими полями. Замарстинів, Гаврилівка та Нове Знесіння тоді виглядали як сільська околиця, де лише поодинокі орієнтири, як-от церква Святого Димитрія, нагадували про існування поселень.

Центр міста також зазнав суттєвих змін, особливо в районі Старого Ринку. На місці синагоги Темпль, збудованої 1846 року як символ єврейського просвітництва, сьогодні розташований невеликий сквер. Ця велична споруда, де проповіді виголошували німецькою та польською, була знищена нацистами у 1942 році, а її історія залишається пам'яткою на гранітній таблиці.

Промислова експансія радянських часів остаточно змінила обличчя багатьох районів. Те, що колись було житловими кварталами між вулицями Ткацькою, Заводською та Шашкевича, нині зайнято промисловими об'єктами. Вулиці, які колись з'єднували різні частини міста, як-от Вільчків чи Падеревського, зникли, поступившись місцем заводам та фабрикам, а русло річки Полтви було замуроване під сучасною вулицею Липинського.

Район Краківського ринку та Клепарівської вулиці також зазнав трагічних трансформацій. На місці стародавнього єврейського цвинтаря, заснованого ще у 1414 році, згодом розмістили колгоспний ринок, а згодом і промислові цехи. Багато житлових будинків, що стояли на вулицях Батуринської, Броварної та Базарної, були знесені, щоб звільнити місце для штабу ПрикВО та інших радянських інституцій.

Сучасний Львів — це результат багатовікової трансформації, де кожен новий квартал або промислова зона часто ховає під собою історію зниклих вулиць, садиб та цілих кварталів. Від паркових зон, що колись були на місці футбольного стадіону СКА, до житлових будинків, що колись стояли на вулиці Волинській, місто постійно перебудовується, змінюючи свою географію та архітектурний обличчя.