До України почали приїжджати мігранти з далеких країн - Індії, Бангладешу. Пакистану. Їх поки що небагато.

Але має стати значно більше. Різні "експерти" активно намагаються нав'язати українцям думку: без масової міграції з Азії, Африки і Латинської Америки в України немає майбутнього. Озвучуються різні цифри мігрантів, які нібито потрібні нашій державі.

І вони мають тенденцію до збільшення. Якщо спочатку говорили про сотні тисяч, то зараз кажуть про ввезення 4 - 5 мільйонів. Крім того, спостерігається й інша тенденція: намагання виставити усіх українців, які обгрунтовано сумніваються в доцільності такої масштабної заміни населення, дрімучими расистами і ксенофобами.

У мене, як і в багатьох українців, є серйозні застереження щодо масової міграції. Повчальний досвід Західної Європи, яка вирішила відкрити свої кордони для вихідців з інших цивілізацій і культур, мав би стати пересторогою для нас. Але, схоже, дехто не бажає вчитися на чужих помилках. І лобіює хибний та небезпечний шлях, який має не тільки демографічний вимір, а стосується національної безпеки та майбутнього української нації.

За останні десятиліття до Європи прибули десятки мільйонів мігрантів. Якщо вірити прихильникам мультикультарізму, це мало б призвести до економічного буму. Та реальність виявилася інакшою.

Прибуття мільйонів мігрантів не врятувало від економічної стагнації країни Західної Європи. Темпи зростання ВВП цього регіону - найнижчі у світі. Інша ситуація спостерігається, до прикладу, у Польщі.

Але Польща зробила ставку на мігрантів з України, а не з Азії чи Африки. У минулому році її ВВП сягнув 1 трлн доларів. Країна наближається до ТОП-20 держав світу за економічною могутністю.

Дослідження університетів та аналітичних центрів у Нідерландах, Данії, Великобританії, Швеції підтверджують просте правило: економічний внесок мігрантів у ВВП країни залежить від їх цивілізаційної близькості. Також велику роль грає рівень освіти і культури. Безвідповідальна міграційна політика Європи вже привела до демографічних наслідків, які в перспективі загрожують руйнуванням всієї західної цивілізації.

Виникли окремі гетто, населені прибульцями з інших континентів. Деякі райони великих європейських міст перетворилися у небезпечні зони, куди боїться заходити навіть поліція. Статистика фіксує значне зростання насильницьких злочинів, у тому числі згвалтувань і нападів з використанням ножа.

Зростання рівня злочинності збіглося в часі з демографічною революцією у Європі. Ріст популярності радикальних політичних партій у країнах Старого світу відбувається не просто так. Він відображає зростаюче занепокоєння місцевого населення: чи залишиться Європа в найближчому майбутньому в принципі європейською і християнською цивілізацією?

Вже зараз 41% учнів у державних школах Відня - мусульмани. У шести районах столиці Австрії частка мусульман серед школярів перевищила 50%. Аналогічна картина у столиці Бельгії Брюсселі.

У Амстердамі 37 - 43% учнів належать до мусульманської спільноти. У Лондоні таких 25%, у Парижі 30%. Марсель, Мальме, Роттердам, Антверпен теж у числі лідерів за рівнем ісламізації.

Думаю, не потрібно бути видатним аналітиком, щоб зрозуміти наслідки. Звужуючи майбутнє держави до короткотермінових потреб частини бізнесу, ми ігноруємо інші виміри: культурний, цивілізаційний, духовний, історичний, ментальний. Демографія - це не лише про кількість, а передусім про якість.

Розвиток країни не зводиться до банальної чисельності населення. В сучасній економіці продуктивність праці, частка секторів з високою доданою вартістю, науково-технологічний потенціал значно важливіші за кількість робочої сили. Економіку у ХХІ столітті рухають інновації, а не масовий імпорт мігрантів.

Демографічна інженерія, яка передбачає завезення низькокваліфікованої робочої сили з далеких країн, не перетворить Україну у процвітаючу державу. Але може створити безліч нових викликів та соціальних проблем. Володимир Пшибельський, депутат Луцької міськради, фракція ВО «Свобода»