У ніч проти 3 травня російська цивільна авіація зазнала серйозних збоїв через масову атаку безпілотників, яка паралізувала роботу кількох великих аеропортів. Через загрозу безпеки польотів та активну роботу протиповітряної оборони російська влада була змушена тимчасово обмежити або повністю зупинити прийом і відправлення рейсів у ключових авіаційних хабах країни.

Найбільше постраждали московські аеропорти Внуково та Шереметьєво, а також петербурзький Пулково. Обмеження також торкнулися аеропортів Костроми, Пскова, Нижнього Новгорода та калінінградського Храброво, де попереджали про можливі затримки та зміни розкладу. У пікові години значна частина авіасистеми європейської частини Росії працювала в режимі часткової зупинки, що призвело до масових скасувань рейсів та перенаправлення літаків на запасні аеродроми.

Найбільш напружена ситуація склалася в Ленінградській області, де місцеві жителі чули звуки роботи безпілотників та вибухи. За даними губернатора регіону, російська ППО перехопила 51 дрон, проте незалежно перевірити ці дані неможливо. Паралельно з цим у низці інших міст фіксували тимчасові обмеження повітряного руху, що є стандартною практикою під час загроз повітряних атак.

Для пасажирів у великих транспортних хабах це означало багатогодинні очікування та повну невизначеність щодо вильотів. Подібні інциденти останніми місяцями стають регулярними для російської авіаційної інфраструктури, що призводить до системних затримок та перевантаження альтернативних маршрутів. Аналітики зазначають, що це не лише військовий аспект, а й серйозні економічні наслідки для країни.

На тлі цих подій зростає увага до заяв українського керівництва щодо розвитку далекобійних можливостей. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про намір посилювати удари по військових об'єктах на території Росії, зокрема через випробування балістичної ракети FP-7 середньої дальності. Водночас у Москві триває підготовка до 9 травня, де формат святкування може бути змінений через безпекові ризики.