Цієї весни людство знову побачило Місяць очима астронавтів, встановивши новий рекорд віддаленості від Землі. Місія Artemis II стала першим пілотованим польотом до природного супутника за 54 роки, проте вона не змогла стати світовим сенсацією. У 2026 році космічні досягнення затінені гострими геополітичними конфліктами та війнами на нашій планеті.

У мирній Європі обговорення прольоту четвірки астронавтів поступаються місцем протистоянню великих держав та енергетичним кризам. Для українців жоден космічний корабель не викликає такого занепокоєння, як ворожа балістика та загрози для їхніх сімей. Поняття єдиного людства, яке колись надихало, сьогодні втратило реальний сенс.

Глобалізація, яка раніше сприймалася як запобіжник від війн, виявилася фундаментом для агресії. Витрати на наукові місії набагато менші за суми, які диктатури витрачають на руйнування інфраструктури сусідніх країн. Технологічний прогрес, покликаний полегшити життя, часто використовується для його знищення.

Інновації, такі як штучний інтелект та робототехніка, зараз служать зброєю, а не комфортом. Сподівання на те, що дрони замінять людей і зменшать кількість жертв, виявляються ілюзією. Роботи не відчувають болю і не схильні до деморалізації, що робить їх ефективнішими вбивцями.

Війни майбутнього можуть стати ще жорстокішими, коли штучний інтелект почне керувати терором проти цивільного населення. Сценарії з кінофраншизи "Термінатор" тепер виглядають не фантастично, а як реальна загроза, яку легко змоделювати на основі сучасних подій.

Місія Artemis II залишається символом наукового духу, але вона не витримує конкуренції з руйнівними земними війнами. Сучасне суспільство вже не може мислити категоріями єдиного людства, що робить запобігання рукотворному апокаліпсису надзвичайно складним завданням.