Колишній голова Верховної Ради Олександр Мороз вказав на небезпечну паралель між публікацією "плівок Міндіча" та справою вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. За його словами, поступове розкриття інформації про корупційні схеми бізнесмена Тимура Міндіча та високопосадовців має дві цілі: реагувати на суспільний запит і водночас адаптувати людей до думки, що відповідальності не буде.

Мороз наголосив, що у справі Гонгадзе, коли всі докази були зібрані, прокуратура не передала їх до суду, що призвело до повної безкарності. Подібна ситуація, на думку політика, спостерігається і зараз: записи оприлюднюються частинами, але юридичний фінал так і не настає. Це створює ілюзію розслідування, тоді як насправді влада просто дає відповідь на запити, не змінюючи ситуації.

Політик провів аналогії з відомими скандалами у США, зокрема з Вотергейтом та справами Білла Клінтона, де інформація оприлюднювалася комплексно, після чого негайно запускалися правові механізми. На відміну від цього, в Україні зловживання виявляються, але не караються, що підриває авторитет держави. Головна проблема не у самих фактах корупції, а в системі влади, яка не забезпечує покарання винних.

Особливу тривогу викликає те, що корупційні ризики в період війни мають критичні наслідки для обороноздатності країни та довіри суспільства. Відновлення довіри до влади можливе лише за умови дотримання закону та реальної відповідальності. Втрата довіри відбувається тоді, коли влада діє поза правовим полем, ігноруючи наслідки своїх дій.

Нагадаємо, що 29 квітня журналісти опублікували першу частину записів розмов, задокументованих НАБУ у рамках справи "Мідас" у квартирі бізнесмена Тимура Міндіча. У них фігурують колишній перший помічник президента Сергій Шефір та секретар РНБО Рустем Умєров. Другу частину було опубліковано 1 травня, проте реакція влади досі обмежується лише публічними заявами без реальних судових наслідків.