Головний тренер португальської «Бенфіки» Жозе Моурінью відверто прокоментував поточний стан італійського футболу, назвавши ситуацію з відсутністю кваліфікації на турніри сумною. Екс-наставник «Челсі» та «Реала» зазначив, що не може зрозуміти, як така велика футбольна нація, як Італія, могла провалитися на світовій арені, але факти це сталося і не залишає місця для ілюзій.

Моурінью категорично виступив проти призначення на посаду головного тренера збірної Італії іноземного фахівця. Він переконаний, що в країні є достатньо кваліфікованих наставників з великим досвідом та харизмою, які здатні вивести команду на новий рівень. На думку португальця, варто звернути увагу на таких відомих італійців, як Макс Аллегрі, Антоніо Конте та інших, хто готовий взяти на себе відповідальність.

Тренер порівняв ситуацію в Італії з розвитком футболу в Португалії, де при меншій кількості населення досягаються значно кращі результати. Він наголосив, що в Португалії існує потужна система підготовки та умови для роботи, що дозволяє щотижня виходити на поле новим поколінням гравців. Це створює величезний вибір для головного тренера, який часто не може обрати всіх найкращих.

Згідно з думкою Моурінью, Італії необхідно терміново зайнятися фундаментом розвитку спорту, а не просто шукати нового тренера з-за кордону. Він висловив підтримку щодо призначення на посаду президента федерації Малего, який, на його думку, принесе необхідний досвід і зрозуміє глибину необхідних структурних змін у футбольній системі країни.

Португальський спеціаліст також нагадав, що Італія залишається однією з найсильніших націй у багатьох олімпійських видах спорту, що свідчить про загальний рівень підготовки та дисципліни в країні. Однак у футболі потрібні конкретні дії, які допоможуть повернути престиж національній команді та забезпечити стабільні результати на майбутнє.

Ця заява Моурінью може стати важливим сигналом для керівництва італійської федерації, яка зараз шукає рішення щодо тренування збірної. Фактично, він запропонував власний шлях вирішення проблеми, спираючись на внутрішній потенціал та досвід, який вже існує в країні, а не на зовнішні рішення.