Науковці довели, що дію мРНК-вакцин забезпечують не лише спеціалізовані імунні клітини, а й звичайні клітини м'язів та печінки. Ця відкриття змінює розуміння того, як організм реагує на сучасні вакцини, і відкриває шлях до їх значного вдосконалення. Раніше вважалося, що ключову роль відіграють лише дендритні клітини, які презентують антигени імунній системі. Нові дослідження показують, що будь-яка клітина може поглинути молекули РНК з вакцини та виробити необхідний білок.

У експериментах на мишах виявилося, що м'язові клітини сприяють формуванню потужного імунітету, подібно до роботи професійних імунних агентів. Водночас клітини печінки виконували зворотну функцію, поглинаючи частинки вакцини з крові і тим самим зменшуючи їхню кількість, доступну для імунної системи. Це пояснює, чому ефективність вакцинації може варіюватися залежно від індивідуальних особливостей організму.

Фото до матеріалу: М'язи посилюють, а печінка послаблює дію мРНК-вакцин: що це означає для медицини

Дослідники з Медичної школи Ікана на Маунт-Синай змогли окремо впливати на синтез білків у різних типах клітин. Коли вони блокували вироблення мРНК у печінці, рівень захисних антитіл у мишей різко зростав. Навпаки, якщо вимикати синтез у м'язах, імунна відповідь слабшала. Це підтвердило, що печінка діє як фільтр, що затримує частину вакцини, а м'язи — як додатковий генератор імунітету.

Ці дані мають величезне значення для майбутньої медицини, особливо в контексті боротьби з раком та вірусами. Вчені планують розробляти нові форми вакцин, які будуть менш поглинатися печінкою, щоб максимізувати захисну реакцію організму. Такий підхід може зробити лікування пухлин набагато ефективнішим, як це вже продемонстровано в експериментах на мишах із лімфомою.

Окрім вакцин, ці знання допоможуть створювати безпечніші мРНК-терапії для корекції генів. У таких випадках важливо уникнути зайвої імунної відповіді, тому стратегія буде спрямована на блокування синтезу в м'язах та імунних клітинах. Це дозволить точно керувати тим, де саме в організмі буде діяти терапія, мінімізуючи побічні ефекти.

Хоча дослідження проводилися на тваринах, схожість їхньої імунної системи з людською дає підстави очікувати аналогічних результатів у клінічних випробуваннях. Це відкриття вже зараз впливає на розробку нових препаратів, включаючи вакцини проти віспи мавп та терапії від ВІЛ. Майбутнє мРНК-технологій виглядає перспективним завдяки глибшому розумінню внутрішніх процесів організму.