Станом на весну 2026 року питання можливого нового масштабного наступу Росії залишається одним із ключових для безпеки України та всієї Європи. Аналітики вивчають, чи здатна РФ перейти до активної наступальної фази влітку, враховуючи затяжність війни та зміни в тактиці бойових дій. Головна невизначеність полягає в тому, чи зможе Москва зібрати достатньо ресурсів для вирішального удару.

Росія продовжує робити ставку на чисельну перевагу, поповнюючи армію за рахунок прихованої мобілізації, контрактників та резервів. Попри величезні втрати, Кремль зберігає можливість залучати десятки тисяч нових військових щомісяця. Водночас якість підготовки цих підрозділів залишається низькою, що суттєво впливає на ефективність будь-яких наступальних дій.

Фото до матеріалу: Наступ Росії 2026: аналіз ресурсів, тактики та ризиків для України

В умовах санкцій військове виробництво змушене адаптуватися, тому замість сучасної техніки все частіше використовуються модернізовані радянські зразки. Ключовими трендами стають активне використання артилерії як основного інструменту тиску та масове застосування дронів, зокрема ударних БпЛА. Дефіцит високоточної зброї означає, що потенційний наступ може бути повільним, але виснажливим.

Російська армія поступово змінює тактику: якщо раніше ставка робилася на швидкі прориви, то зараз основною стратегією стає поступове виснаження українських сил. На фронті фіксуються локальні штурми малими групами, активне використання FPV-дронів та спроби прориву на окремих ділянках. Такий підхід дозволяє РФ утримувати тиск без значних проривів.

Попри потенціал, Росія стикається з низкою системних проблем, які обмежують можливість проведення масштабного наступу. До них належать великі втрати особового складу, зношення техніки, логістичні труднощі та залежність від імпортних компонентів. Ці фактори роблять плани на велику операцію складними для реалізації.

Україна, у свою чергу, робить ставку на технологічну перевагу. Масове використання дронів, розвиток розвідки та точкові удари по тилу противника значно ускладнюють підготовку РФ до наступу. Ключовими залишаються протидія артилерії, знищення логістики та розвиток ППО, що дозволяє стримувати навіть чисельно сильнішого противника.

Експерти сходяться на думці, що Росія здатна проводити локальні наступальні операції, але масштабний прорив по всій лінії фронту виглядає малоймовірним без суттєвого нарощування ресурсів. Найбільш реалістичний сценарій — це продовження тактики поступового тиску з метою виснаження України. Літня кампанія 2026 року може стати черговим етапом війни на виснаження, де перебіг подій залежатиме від ресурсів сторін, міжнародної підтримки та розвитку військових технологій.