24 Канал згадує, кому з наших співвітчизників вдалося долучитися до головного матчу сезону у європейському футболі. Серед них – найбільша зірка епохи незалежності України, а також гравець, якого викреслили з усіх списків рекордсменів. Дивіться також 5 відомих іноземців, які могли грати за збірну Україну з футболу Андрій Шевченко: 2003, 2005 (2008 у запасі) Володар "Золотого м'яча" є єдиним українцем, який був у стартовому складі двох фіналів Ліги чемпіонів, зіграв "від дзвінка до дзвінка" і прямо долучився до перемоги свого клубу.

А загалом у Шевченка три вирішальні матчі ЛЧ. У 2003-ому році у "сухому" фіналі між Ювентусом і Міланом нападник "росонері" забив вирішальний одинадцятиметровий у післяматчевій серії у ворота Джанлуїджі Буффона. Шевченко став першим українським володарем найпрестижнішого трофею у європейському клубному футболі.

"Вухастий" кубок Андрій привіз до Києва, щоб виставити поряд з пам'ятником Валерію Лобановському – на знак подяки Метру, якого не стало за рік до того. У 2005 році у "стамбульському диві" Шевченку довелося пережити один із найважчих моментів у його кар'єрі. Мілан вів у рахунку 3:0, але у другому таймі пропустив від Ліверпуля тричі.

Справа знову дійшла до пенальті, і тут українець виявився антигероєм – він не забив Єжи Дудеку. За нинішніми правилами польського голкіпера звинуватили б у тому, що він залишив ліню воріт, але тоді гол зарахували, кубок дістався англійцям. Андрій Шевченко у фіналі Ліги чемпіонів 2005 – дивіться відео: У 2008 році у Москві Шевченко був у заявці Челсі, але на поле не виходив, а лондонці програли Манчестер Юнайтед.

Анатолій Тимощук: 2012 (2010 і 2013 у запасі) Головний зрадник в українському футболі у складі Баварії також тричі був у заявці на фінал Ліги чемпіонів. Але, як пише Вікіпедія, на поле Тимощук виходив лише раз – у 2012 на рідній "Альянц Арені" мюнхенці сенсаційно поступилися Челсі. У 2010 році хавбек теж сподівався підняти над головою кубок, але тоді на заваді став блискучий Інтер Жозе Моурінью.

І тільки у 2013-ому мрія Тимощука збулася, хоча у фіналі з дортмундською Боруссією він і не грав. Важливо! Анатолій Тимощук був позбавлений усіх звань та привілеїв з боку УАФ через те, що не засудив вторгнення росіян в Україну і залишився працювати у Росії.

Проти нього Службою безпеки України було порушено кримінальну справу за пособництво агресору. Олександр Зінченко: 2021 Блискуча кар'єра українця у Манчестер Сіті мала лише один недолік – він так і не зміг завоювати з "містянами" трофей Ліги чемпіонів. Єдиний шанс Олександр Зінченко втратив у 2021 році, коли манкуніанці у фіналі грали проти Челсі.

Як нагадує УЄФА, Пеп Гвардіола довірив українцю місце у стартовому складі. На жаль для нього, гол Кая Гаверца під кінець першого тайму виявився єдиним – Сіті програв, а розпач Олександра було важко передати словами. Олександр Зінченко після фіналу Ліги чемпіонів-2021 / скріншот з трансляції Андрій Лунін: 2022 та 2024 у запасі Статус другого голкіпера Реала не дозволив українцю зіграти бодай одну хвилину у двох вирішальних матчах єврокубка.

Хоча у 2024-ому році Андрій заслуговував цього як ніхто інший – його сейви фактично витягнули "бланкос" у фінал. Але принаймні медалі переможця точно стали окрасою колекції трофеїв Луніна. Обидва матчі завершилися для Реала перемогами – спершу над Ліверпулем, а через два роки і над дортмундською Боруссією.

Ілля Забарний: 2026 Для захисника збірної України і ПСЖ це золотий шанс, який теж може бути затьмарений тим, що Луїс Енріке не довіряє Забарному місце у старті саме на матчі Ліги чемпіонів. Колишній головний тренер збірної України Йожеф Сабо вважає, що Ілля Забарний не отримує в ПСЖ достатньої ігрової практики через високу конкуренцію у лінії захисту, і йому, можливо, варто було б розглянути продовження кар'єри в іншому клубі.

Проте 30 травня у Будапешті усе може змінитися: сподіваємося, що іспанський коуч не викреслив українця зі списку потенційних гравців одинадцятки.