Археологи, що проводили розкопки в неолітичному поселенні Моца біля Єрусалима, зробили вражаюче відкриття: жителі цього поселення, що існувало приблизно 7100–6700 років до нашої ери, володіли складною технологією виготовлення міцної доломітової штукатурки. Ця знахідка зміщує уявлення про будівельні навички людей кам'яного віку на тисячоліття вперед.

Дослідження, опубліковане у 2026 році в Journal of Archaeological Science, показало, що на території поселення були виявлені підлоги, створені не лише з традиційної вапняної штукатурки, а й з використанням доломіту. Такий матеріал вимагав значно складнішого підходу: потрібен був точний контроль температури під час випалу та спеціальні умови гасіння, що дозволяло отримувати покриття, стійкіші до вологи та міцніші за звичайні аналоги.

Найцікавішим є те, що дослідники виявили сліди двох різних печей на пам'ятці. Одна з них, ймовірно, використовувалася для виробництва звичайного кальцитового вапна, тоді як інша була спеціалізована для обробки доломіту. Це свідчить про те, що неолітичні майстри розуміли хімічні властивості різних каменів і вміли застосовувати їх для конкретних потреб, створюючи повноцінний технологічний цикл.

Знахідка має важливе значення для розуміння розвитку цивілізації, оскільки подібна технологія, за наявними даними, знову з'являється в історії лише за часів Римської імперії. Це не означає, що люди кам'яного віку винайшли римський бетон, але вони точно володіли передовими методами обробки каменю для створення довговічних будівельних матеріалів.

Поселення Моца вже раніше відоме як одне з найбільших і найскладніших неолітичних поселень регіону з розвиненою матеріальною культурою. Нові дані про оштукатурені підлоги додають ще один шар до цієї картини, підкреслюючи, що жителі Моци не просто будували житло, а використовували складні хіміко-технологічні процеси для покращення якості свого побуту.