На нових записках, відомих як «плівки Міндіча», бізнесмен Василь Веселий відкрито обговорює з Олександром Цукерманом, фігурантом корупційного скандалу, стратегію отримання повного контролю над найбільшим нафтохімічним підприємством України — «Карпатнафтохімом». Ці дані стали частиною розслідування «Української правди», яке оприлюднило другу частину аудіозаписів, що розкривають деталі угоди.

Розмова, зафіксована 9 травня 2025 року, свідчить про те, що Веселий активно шукає юридичну підтримку для протидії іншим співвласникам заводу. У записі він згадує, що інші учасники бізнесу чинять опір, і він планує діяти жорстко, щоб повернути активи, які, за його словами, були обіцяні йому, але ще не передані.

У розмові фігуранти згадують експертну оцінку заводу, яка, за словами Веселого, становить три мільйони доларів, але з урахуванням кредитів та військових ризиків реальна вартість може бути вищою. Бізнесмен висловлює готовність до конфлікту з іншими власниками, зокрема з Артуром Гранцем, і планує дії, щоб змусити їх виконувати свої зобов'язання або вивести капітал.

Контекст ситуації ускладнюється тим, що за 14 місяців держава не змогла передати «Карпатнафтохім» під управління АРМА через помилки правоохоронців, а в 2023 році суд скасував арешт підприємства. Згодом співвласником компанії став Андрій Веселий, брат Василя, якого розслідування називає підставною особою, хоча офіційні доходи Андрія за 20 років не перевищують кілька мільйонів гривень.

Василь Веселий, який раніше заперечував наявність зв'язків з Офісом президента, тепер, згідно з новими даними, контролює державний «Сенс Банк» та намагається захопити ключові активи нафтохімічної галузі. Склад наглядової ради банку, призначений у червні 2025 року, раніше обговорювався фігурантами справи «Мідас», що підкреслює масштабність корупційної схеми.

Ці події викликають занепокоєння щодо прозорості приватизації та конфіскації майна в Україні. Незважаючи на арешти та спроби держави повернути активи, підставні особи та їхні зв'язки дозволяють зберігати контроль над стратегічними підприємствами, що може мати серйозні наслідки для економіки країни.