Нові правила митного представництва: як бізнесу уникнути штрафів та конфіскації товару

Євроінтеграційні реформи суттєво впливають на митну сферу, змушуючи бізнес переглянути свої підходи до зовнішньоекономічної діяльності. Запровадження нової концепції митного представництва з квітня 2025 року кардинально змінило правила відповідальності. Тепер чітко визначено, хто саме несе тягар штрафів: при прямому представництві — підприємство, а при непрямому — митний брокер. Це стало серйозним викликом для міжнародних корпорацій, які звикли делегувати всі процеси стороннім підрядникам без власного контролю.

Раніше ситуація була невизначеною, і протоколи про порушення митних правил (ПМП) могли складати як на посадових осіб підприємства, так і на митних брокерів. Сьогодні суди звертають увагу на тип представництва, зазначений у договорі та графі МД. На практиці керівник імпортера стає основним суб'єктом відповідальності, хоча митниця часто встановлює, хто саме фактично вчинив правопорушення. Протокол можуть скласти на працівника, який підписував декларацію, або на іншу посадову особу, що готувала документи.

Особливо складними є справи з іноземним елементом, де виникають труднощі з обміном документами, перекладами та поверненням вилучених товарів. Однак аргумент про людський фактор чи технічну помилку не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності. Для митного органу достатньо формальних ознак порушення. Проте надання митниці пояснень, листів від постачальника та інших підтверджувальних документів дозволяє уникнути протоколів щодо неналежних суб'єктів та стати ключовою доказовою базою в суді.

Суди неодноразово закривали справи через помилки при пакуванні, маркуванні або визначенні коду товару, якщо не було факту наміру обманути митний орган. Наприклад, якщо помилка виникла через оновлення законодавства або розбіжності у тлумаченні норм, суд виступає на користь особи. Отримання роз'яснень від компетентних органів також засвідчує неочевидність положень законодавства для обох сторін, що є підставою для закриття провадження.

Ефективним інструментом мінімізації ризиків є використання митних спрощень, зокрема процедури випуску за місцезнаходженням. Це дозволяє розмитнювати товар на власному об'єкті, а не на митному терміналі. Компанія отримує можливість перевіряти товар у себе, виявляти помилки, повідомляти про них митниці та виправляти ситуацію до оформлення. Це уникне складення безпідставних протоколів та конфіскації товару.

Важливо розуміти механізм строків притягнення до відповідальності. Хоча Митний кодекс визначає їх як 6 місяців з дня виявлення порушення, цей строк зупиняється на час розгляду справи судом. Перебіг строків поновлюється, якщо суд повертає справу до митного органу для доопрацювання. Тому затягування судового процесу не є найкращою стратегією захисту.

Бізнесу варто розглянути можливість укладення мирової угоди з митним органом, навіть на судовому етапі. За даними Держмитслужби, майже чверть справ у 2025 році врегульовано компромісом. Це дозволяє швидко повернути вилучений товар та уникнути витрат на судове оскарження. Однак мирову угоду можна укласти лише за відсутності ознак кримінального правопорушення, і вона не повинна перевищувати 30 днів.

Для успішного ведення бізнесу в умовах нових правил необхідно підвищувати обізнаність працівників, впроваджувати жорсткий внутрішній контроль митних процесів та своєчасно отримувати консультації щодо кодів УКТЗЕД. Якщо компанія працює з прямим митним представником, вона має бути готовою до того, що протокол складуть на посадову особу. Також варто пам'ятати, що при укладенні мирової угоди особа вважається такою, що не притягувалась до відповідальності, що критично важливо для збереження авторизацій та митних спрощень.