Новий Трудовий Кодекс: що змінюється в оплаті праці — від мінімалки до нічних

В парламенті триває робота над проєктом нового Трудового кодексу, який уряд зареєстрував як законопроєкт № 14386 на початку 2026 року. Профільні об'єднання та правники вже активно вивчають цей важливий документ, оскільки він має суттєво вплинути на життя кожного працівника в Україні. Для «Юридичної газети» про зміни у трудовому законодавстві пише Наталія Кайда, членкиня Ради Комітету НААУ з питань трудового права. Вона пояснює, чи здатне нове законодавство одночасно гарантувати працівникові належну оплату і надати роботодавцеві легальні механізми реагування на економічні труднощі.

Глава 5 «Оплата праці» (статті 156−182) відповідного проєкту визначає заробітну плату, мінімальні гарантії, системи та форми оплати, компенсації за роботу в особливих умовах, а також права працівників щодо прозорості нарахувань. Заробітна плата закріплюється як комплексна категорія, що включає основну, додаткову та інші виплати. До основної належать оклади, тарифні ставки та відрядні розцінки, до додаткової — премії, надбавки та доплати, а інші виплати можуть охоплювати заохочувальні та компенсаційні механізми.

Такий підхід узаконює широкий спектр стимулюючих та компенсаційних виплат, надаючи роботодавцям гнучкість у винагороді працівників, але водночас вимагає прозорого обліку та звітності. Мінімальна заробітна плата прив'язується до економічних показників: середньої зарплати в економіці та прожиткового мінімуму. Вона встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів і не може зменшуватися, що передбачає обов'язок роботодавця проводити доплату у разі недосягнення мінімального рівня.

Залишаються класичні форми оплати праці — погодинна та відрядна, водночас запроваджуються гнучкі системи, що дозволяють комбінувати різні підходи. Погодинна оплата передбачає облік фактичного часу та контроль виконання нормованих завдань, а всі системи оплати праці повинні забезпечувати рівність чоловіків і жінок за рівноцінну працю. Акцент на прозорості та системності передбачає, що роботодавець повинен регулярно інформувати працівників про рівень зарплат за категоріями, що водночас підвищує відповідальність.

Особлива увага приділяється оплаті праці у складних та ризикових умовах. Робота у нічний час, у вихідні та святкові дні, а також понаднормова повинні оплачуватися не менше подвоєного тарифу. Надбавки передбачаються за роботу у шкідливих або особливих умовах праці, а час простою, який не залежить від працівника, оплачується не менше двох третин ставки. Компенсація за затримку виплат передбачена з урахуванням індексу споживчих цін, що вперше систематизує гарантії та компенсації, раніше розпорошені по різних законах.

Законопроєкт також підсилює інформаційні права працівників. Вони мають право отримувати детальний розрахунок заробітної плати з розшифруванням основної, додаткової та компенсаційної частин, а також податків. Забороняються відрахування на користь роботодавця або посередників за працевлаштування, а розмір законних відрахувань обмежується до 20%, у визначених випадках — до 50%, а для аліментів — до 70%. Такі новели закріплюють принцип повного та достовірного обліку, що значно підвищує захист.

Виплата заробітної плати відповідно до проєкту повинна здійснюватися не рідше ніж двічі на місяць через банки, пошту або платіжні системи, а виплата в боргових зобов'язаннях або у негрошовій формі забороняється. Розрахунок під час звільнення проводиться не пізніше дня звільнення, а за потреби — наступного робочого дня. Подібна деталізація строків та механізмів виплат підвищує дисципліну роботодавців і зменшує потенційні трудові спори. Важливою новелою є врегулювання тимчасових змін умов оплати, де мінімальні державні гарантії не можуть бути нижчими за встановлені колективними угодами, а тимчасове зниження зарплати допускається не більше ніж на шість місяців у разі фінансових труднощів роботодавця. Загалом, проєкт № 14386 закріплює сучасні стандарти оплати праці та соціальні гарантії, розширюючи стимулюючі та компенсаційні виплати, детально врегульовуючи форми і системи оплати, а також прив'язуючи мінімальну зарплату до економічних показників. Водночас впровадження цих норм потребує уваги роботодавців і контролюючих органів для забезпечення правової визначеності, цифровізації бухгалтерського обліку та запобігання трудовим спорам. Прийняття закону у редакції, запропонованій проєктом, створює перспективу підвищення соціального захисту працівників і стимулює прозорість у сфері заробітної плати.