Новий євроконтроль за криптою: які наслідки зміни матимуть для українців?

Європейський центральний банк (ЄЦБ) підтримав передачу нагляду за крипторинком до Європейського управління з цінних паперів і ринків (ESMA). Регулятор вважає, що централізація має вирівняти стандарти контролю, поліпшити обмін даними та усунути сірі зони, які створюють ризики для фінансової стабільності ЄС. Для плавного й ефективного переходу ЄЦБ рекомендує поетапно передавати повноваження від національних органів і забезпечити регулятора необхідними ресурсами.

Які наслідки матиме такий контроль для жителів Євросоюзу та українців, а також які кроки варто зробити учасникам крипторинку у зв'язку з нововведеннями, Mind розповів Сергій Жданов, СЕО криптобіржі EXMO. Деталі ініціативи Ініціатива ЄЦБ спрямована на поглиблення інтеграції європейських ринків капіталу через централізацію контролю за цифровими активами.

Зокрема, регулятор підтримує передачу повноважень з авторизації та моніторингу всіх постачальників криптопослуг (CASP) від національних органів до єдиного загальноєвропейського відомства ESMA.

Такий підхід передбачає, що за діяльністю будь-яких криптокомпаній і бірж наглядатиме один орган замість окремих регуляторів у кожній країні ЄС. Для стабілізації сектору пропонується: запровадити обов’язковий аудит; посилити вимоги до капіталу; зобов’язати великих гравців створювати проміжні холдингові компанії безпосередньо в межах ЄС. Значущі суб’єкти ринку мають впровадити системи посиленого внутрішнього контролю та плани відновлення, а призначення їхнього вищого менеджменту потребуватиме попереднього схвалення з боку регулятора.

Окремий акцент зроблено на боротьбі з неавторизованими стейблкоїнами (активи з прив’язкою до фіатної валюти в співвідношенні 1:1), які можуть загрожувати монетарному суверенітету ЄС. ЄЦБ наполягає на ліквідації лазівок у регламенті MiCAR шляхом точного визначення терміну «публічна пропозиція». Крім того, нагляд ESMA поширюватиметься навіть на банки, якщо криптопослуги стануть їхньою основною діяльністю.

Вплив новацій на кінцевого користувача Запропонована ЄЦБ жорстка централізація та високі вимоги до капіталу, аудиту й корпоративної структури можуть призвести до зникнення дрібних бірж та обмінників. У результаті на ринку залишаться переважно великі гравці, що обмежить конкуренцію та звузить вибір для споживачів. Оскільки витрати на юридичний супровід, холдингові структури та звітність потребують значних фінансових ресурсів, ці видатки, ймовірно, будуть закладені в комісії, які сплачуватиме кінцевий користувач.

Зміни також торкнуться доступних сервісів, адже ліцензовані платформи будуть зобов’язані вилучати активи, що не відповідають новим правилам, зокрема певні стейблкоїни. Паралельно із цим нормою стануть додаткові перевірки великих трансакцій, регулярні запити на підтвердження джерела походження коштів, а також можливі затримки під час виведення капіталу на банківські рахунки.

Як зміни вплинуть на українців? Пропозиція ЄЦБ не має прямого впливу на Україну зараз, проте для українців, які проживають у ЄС, умови користування криптоактивами зміняться так само, як і для європейців. Зокрема, ідентифікація користувачів та історія їхніх трансакцій стануть предметом ретельнішого нагляду через жорсткіший контроль за біржами й обмінниками.

При використанні гаманців чи платформ, зареєстрованих у Євросоюзі, клієнтам слід очікувати посиленого моніторингу операцій між європейськими майданчиками й адресами за межами ЄС (це стосується й України). Для українського криптобізнесу, який працює або планує вихід на ринок ЄС, ініціатива означає повну відповідність регламенту MiCAR і нагляду з боку ESMA.

Фактично українські компанії зіткнуться з тими самими вимогами щодо прозорості та посиленого контролю на рівні групи, що і європейські гравці ринку. Чого очікувати далі? Варто враховувати, що ЄЦБ лише підтримав ініціативу, тому її остаточне ухвалення не є гарантованим. Прямого впливу на Україну ці зміни поки що не мають, проте з огляду на євроінтеграційний курс країни приєднання до таких правил після вступу до ЄС може відбутися у пришвидшеному порядку.

Українцям, які проживають на території ЄС, варто адаптуватися до нових правил і враховувати ухвалені рішення, адже фінансові трансакції ставатимуть прозорішими, а перевірки – суворішими. У цьому контексті передача наглядових функцій до ESMA фактично спрямована на закриття лазівок для сірих схем, що зробить їхню реалізацію майже неможливою як для користувачів, так і для криптокомпаній.

Ймовірно, через регуляторний тиск відбувається поступове витіснення приватних альтернатив для подальшої пропозиції державних рішень як безпечної заміни. Для звичайного користувача це означає не більше захисту, а менше вибору. Для українського ринку цей процес є відображенням майбутніх змін, оскільки інтеграція в ЄС вимагатиме повного прийняття європейського регуляторного пакету.

Компанії та користувачі, які вже зараз працюють прозоро та дотримуються стандартів верифікації, фактично завчасно готуються до нових умов, тоді як іншим гравцям доведеться обирати між болісною адаптацією та виходом із ринку.